Кминниця звичайна
| Кминниця звичайна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Кминниця (Laser) |
| Вид: | Кминниця звичайна (L. trilobum)
|
| Біноміальна назва | |
| Laser trilobum | |
Кминниця звичайна[1] або лазурник трилопатевий[2] (Laser trilobum) — вид трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae), поширений у Центральній і Південно-Східній Європі та в Західній Азії.
Багаторічна рослина 50–180 см заввишки. Коренева шийка оповита залишками відмерлих листків. Стебло голе, довгасто-смугасте, з сизим нальотом, вгору гіллясте. Листки великі, прикореневі; на довгих черешках, 20–25 см завдовжки, трикутно-яйцюваті, двічі-тричі трійчасті; частки першого порядку на довгих черешках, кінцеві округло-яйцеподібні або округлі, цільні або надрізано-тупозубчасті; верхні листки більш дрібні, сидячі, з роздутими піхвами. Зонтики великі, 12–25 см в діаметрі, з 15–25 нерівними променями. Обгорточки з дрібних ланцетових листочків. Плоди еліптичні, з вузькокрилоподібними ребрами, 6–8 мм завдовжки[2].
Європа: Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Словаччина, Молдова, Україна (у т.ч. Крим), Албанія, Болгарія, Хорватія, Італія, Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Франція; Азія: Іран, Ліван, Сирія, Туреччина, Вірменія, Грузія; також культивується[3][4].
В Україні зростає в лісах, чагарниках, на кам'янистих схилах. Зростає поодиноко — в Закарпатті, Лісостепу (зх. і пд. Поділля, після перерви на Донецькому кряжі), Степу (Дніпропетровська обл., у нижній течії р. Самари), рідко; в гірському Криму, часто. Харчова, лікарська, ефіроолійна, декоративна рослина[2]. Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Хмельницької областей[5].
-
загальний вигляд -
суцвіття -
ілюстрація
- ↑ Laser trilobum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 237. (рос.)(укр.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 30.05.2018. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 30.05.2018. (англ.)
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
