Перейти до вмісту

Клуб Сімейного Дозвілля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Книжковий клуб
«Клуб Сімейного Дозвілля»
ТипДПІІ
ГалузьВидавництво
ГаслоКСД — простір книжок, що захоплюють
Засновано2000
Засновник(и)SEGURO INVESTMENT B.V.[1]
Штаб-квартираХарків, Україна
Територія діяльностіУкраїна
ФіліїБєлгород, Росія (філія діяла у 2005-2020)
Ключові особиДмитро Кононенко (ГД КСД Укр.)
Олександр Ляшков (ГД КСД Рос., працював у 2005-2020)[2]
Власник(и)Bertelsmann AG[3]
Сайт видавництва(укр.)
Сайт видавництва(рос.)(архівний)]

Книжко́вий клу́б «Клуб Сіме́йного Дозві́лля», скорочено «КСД» — одне з найбільших видавництв України, засноване 2000 року[4]. У серпні 2004 року видавництво увійшло до складу одного з найбільших німецьких медіаконцернів Bertelsmann AG[5]. Видавництво є одним з найбільших партнерів Укрпошти[6].

У 2005 році видавництво відкрило підрозділ у російському місті Бєлгороді. Відтоді територія діяльності видавництва, на додачу до України, розширилася до Росії і згодом видавництво змогло увійти у ТОП-10 провідних видавництв Росії[7]. 2017 року сайт КСД Росія публікував адреси крамниць видавництва як у російських містах, так і в тимчасово окупованих Росією містах Криму: Сімферополь, Феодосія, Севастополь, Євпаторія, та Керч[8]. 2020 року російську філію у Бєлгороді було закрито.

Станом на 2016 рік, за 16 років існування компанії, разом в Україні та Росії видавництво надрукувало понад 150 мільйонів примірників книжок[3][9]. Лише у 2016 році, разом в Україні та Росії видавництво надрукувало 1 128 різних найменувань книг загальним тиражом у 10,4 мільйона примірників[10].

Історія

[ред. | ред. код]

КСД в Україні

[ред. | ред. код]

Клуб Сімейного Дозвілля був заснований в Харкові у 2000 році однією нідерландською компанією як дочірнє підприємство із 100-відсотковою іноземною інвестицією[5]. 2002 р. КСД друкує свої перші книжки та представляє їх у власних каталогах[11].

У серпні 2004 року голландці продали видавництво одному з найбільших німецьких медіаконцернів Bertelsmann (підрозділ «Direct Group»)[5][12]. Після закриття угоди між КСД та Bertelsmann, генеральний директор Олег Шпільман повідомив, що видавництво КСД станом на 2004 рік видавало переважно російськомовну літературу й що продукція видавництва на 80 відсотків російськомовна і на 20 відсотків україномовна[5]. Тоді ж, після закриття угоди між КСД та Bertelsmann, керівник прес-служби DirectGroup, Ґерд Козловскі, зазначив що компанія Bertelsmann збирається використати поточну мовну ситуацію в Україні для розвитку свого підприємства, та повідомив, що «Ми [компанія Bertelsmann] бачимо можливість співпраці між окремими клубами в східній Європі. Але крім того ми бачимо можливість розвивати нашу активність частково на російському просторі. Бо близько 90 відсотків літератури, яку читають сьогодні в Україні, [читають] російською мовою. Отже й там є можливості далі розширюватись»[5].

За даними гендиректора видавництва Олега Шпільмана, на момент об'єднання компаній у 2004 році КСД спромоглася наростити клієнтську базу клубу за чотири роки до понад 600 тисяч сімей України та надрукувати понад 5,5 мільйонів книжок власного виробництва. Згодом, у своєму щорічному звіті за 2004 рік корпорація Bertelsmann повідомила, що: Продовжуючи переслідувати інноваційні бізнес моделі, підрозділ Direct Group почав створювати умови для майбутнього росту шляхом регіонального розширення. Так, у вересні 2004 року, група оголосила про повноцінне поглинання на Україні Книжкового Клубу «Клуб Сімейного Дозвілля», що має понад 700 тис. членів та демонструє сильний, прибутковий зріст. Зосередження видавництва переважно на друці російськомовної книги також може послугувати можливим першим кроком для розширення бізнесу до сусідньої Росії[13].

У березні 2005 року керівництво Bertelsmann у особі керівника книжкових клубів Німеччини «Der Club, Bertelsmann» Клауса Маркуса підтвердило плани використання КСД для подальшого виходу на ринок Росії. Зокрема, під час Лейпцизького книжкового ярмарку 2005 Маркус заявив: «Клуб сімейного дозвілля» є досить успішним бізнесом. Ми розглядаємо його як старт для руху далі на Схід, де передовсім нас приваблює великий російський ринок. Власне тому центральний офіс нашої компанії розміщено в Харкові, поблизу від російського кордону"[14].

У тому ж 2005 року було запущено офіційний сайт Клубу. 2006 р. було відкрито перший офіційний магазин, 2007 р. компанія вийшла на ринок гуртової торгівлі в Україні та Росії. У 2008 р. Книжкова палата України визнала видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» найбільшим видавництвом країни. Наступного, 2009 р. КСД відкрив дистрибуційний центр, найбільший серед розташованих у східній Україні. Також «Клуб Сімейного Дозвілля» було прийнято до Української Асоціації ДіректМаркетингу[11].

З 2011 р. в асортименті Клубу з'явилися електронні книжки. 2015 р. КСД відзначив своє 15-річчя і відзвітував, що за цей час надрукував понад 150 млн примірників книжок, а 70 його видань стали світовими бестселерами[11].

Книжкові проєкти в Україні

[ред. | ред. код]

В Україні КСД займається цілою низкою видавничих проєктів. Зокрема, видавництво започаткувало серію «Світові бестселери — українською». В рамках серії видаються найкращі твори зарубіжної літератури українською мовою. Наприклад, Елізабет Костова «Історик», Ден Браун «Код да Вінчі», Раймонд Коурі «Останній тамплієр», Стівен Кінг «Зона покриття», Даніела Стіл «НЕможливо», «Неодружені та небезпечні», два романи Діани Сеттерфілд «Тринадцята казка» та «Там, у темній річці» тощо.

Другий пріоритетний проєкт Клубу — «Зірки української прози». Його метою є підтримка сучасних українських авторів та пошук творчої молоді. В рамках проєкту вже видані такі книжки: Любко Дереш «Культ», «Поклоніння ящірці», Василь Шкляр «Ключ», «Кров кажана», Ірена Карпа «Bitches Get Everyting», Василь Кожелянко «Срібний павук», а також твори Євгенії Кононенко, Ірен Роздобудько, Марини Медникової, Дмитра Панцира, Алли Сєрової та ін.

КСД має роздрібну мережу книгарень в Україні й інтернет-магазин.

КСД в Росії

[ред. | ред. код]

2005 року КСД відкрило філію «Книжковий Клуб „КСД“» в російському Білгороді. 2007 року КСД почав роботу на гуртовому ринку Росії[3], до складу групи увійшло російське видавництво «Бертельсманн Медиа Москау АО» (нім. «Bertelsmann Media Moscow AO»), яке спеціалізується на виданні різнобарвних подарункових книжок[3].

У травні 2009 року КСД відкрили дистрибуційний центр у Харкові, а згодом і у Білгороді для оптимізації логістики з Росією[15] За словами гендиректора українського підрозділу компанії КСД Олега Шпільмана, станом на 2009 рік російський підрозділ КСД обслуговував вже понад 700 тисяч сімей в Росії[15].

Станом на 2017 рік КСД Росія на своєму вебсайті надає адреси книжкових крамниць видавництва у таких містах Росії та окупованого Росією Кримського регіону України: Бєлгород, Сімферополь, Феодосія, Севастополь, Євпаторія та Керч[16], а також власну онлайн крамницю.

З 2018 року на російськомовних виданнях Клубу не друкується назва білгородського філіалу, а з 2019 року онлайн-ресурси російської філії, у тому числі офіційний сайт, більше не підтримуються. У 2020 році російський філіал компанії у Бєлгороді було остаточно ліквідовано; у місцевих ЗМІ тоді повідомлялося що за твердженнями російської прокуратури російський підрозділ КСД ніби мав заборгованість перед своїми працівниками на суму у більш як 6.0 млн російських рублів[17].

Книжкові серії

[ред. | ред. код]

Історія без цензури

[ред. | ред. код]

«Історія без цензури» — серія з десяти історично-документальних книг від видавництва «Клуб сімейного дозвілля», в яких викладена історія України по періодах. Ініціаторами проекту є саме видавництво, просвітницький проект «LIKБЕЗ. Історичний фронт», Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам'яті та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Серія складається з наступних книг:

  • Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України.
  • Поле битви — Україна. Від «володарів степу» до «кіборгів». Воєнна історія України від давнини до сьогодення.
  • Тіні згаданих предків. Від склавинів до русинів. Прадавня Україна, Русь і походження українців.
  • Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря.
  • Русь «Після Русі». Між короною і булавою. Українські землі від королівства Русі до війська запорозького.
  • Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783.
  • У кігтях двоголових орлів. Творення модерної нації. Україна під скіпетрами Романових і Габсбургів.
  • На бій за волю. Перемога через поразки. Україна у війнах і революціях 1914—1921 років.
  • Україна радянська. Ілюзії та катастрофи «комуністичного раю». 1917—1991 роки.
  • Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум'ї війни. Україна та українці у Другій світовій війні.

Критика

[ред. | ред. код]

Переклади творів українською не з мови-оригіналу

[ред. | ред. код]

Іноземні книги, перекладені українською та видані у видавництві КСД, часто виявляються перекладами не з оригінальної мови написання твору (англійської, німецької тощо), а з мови посередника-російської. Серед найгучніших скандалів про неякісні переклади КСД, українські переклади Стівена Кінга[18][19][20][21], Елени Ферранте[22][23] тощо. Після того як ці випадки перекладу українською не з оригіналу набули значного розголосу в українському суспільстві, КСД пообіцяло виправити ситуацію і повторно видати неякісні видання в новому, якісному перекладі з мови-оригіналу.

Співпраця з антиукраїнськими авторами

[ред. | ред. код]

У березні 2015 року стало відомо, що, готуючись до друку чергової збірки фантастики, КСД мало не надрукувало книгу «заступника міністра оборони ДНР» Федора Березіна. Тоді ж стало відомо, що до 2015 року книжки авторів, які написали романи про так звану «Новоросію», продавалися у видавництві і що видавництво перестало їх видавати лише з початком російсько-української війни 2014[24].

Співвідношення україномовного та російськомовного контенту

[ред. | ред. код]

Станом на 2018 рік переважна більшість виданих за минулі роки книжок КСД — це російськомовні видання. Починаючи з заснування видавництва у 2000 році, каталог КСД впродовж 18 років з 2000 по 2018 року розповсюджувався виключно російською мовою[25].

Станом на 2018 рік значна частина виданих КСД книжок — це російськомовні видання (як перекладні та і оригінально-російськомовні). Згідно з попередньою позицією керівництва компанії, та їхніми власниками Bertelsmann AG, зосередження на видавництві переважно російськомовної літератури — це бізнес-стратегія КСД. Зокрема, після поглинання КСД німецьким медіа-конгломератом Bertelsmann (підрозділ «Direct Group»), гендиректор КСД Олег Шпільман заявляв, що видавництво КСД станом на 2004 рік «видавало переважно російськомовну літературу, […] продукція видавництва на 80 відсотків російськомовна і на 20 відсотків україномовна».[5] Згадуючи поглинання КСД корпорацією Bertelsmann, підприємство у своєму щорічному звіті за 2004 рік повідомило, що збирається використати «зосередження видавництва [КСД] переважно на друці російськомовної книги […] для розширення бізнесу [Bertelsmann] до сусідньої Росії»[13].

У зв'язку з зосередженням бізнес-стратегії КСД на продажах переважно російськомовної літератури, видавництво болісно сприйняло прийняття у 2016—2017 роках нового закону ВРУ про обмеження на ввезення в Україну книг з території Росії, спрямований на припинення надходження видань антиукраїнського змісту. Зокрема, у 2016 році, коли новий закон лише тільки проходив процес підготовки до прийняття, гендиректор видавництва КСД Олег Шпільман коментуючи цей закон заявив що «заборона імпорту в Україну російських книг була б помилкою»[26]. Крім цього, у 2017 році комерційний директор видавництва КСД Тимур Курганов заявив, що новий закон є проблемним, оскільки іноземні правовласники не дають і не збираються давати територіальні ліцензії на видання книг російською мовою, а відтак українські видавництва не зможуть купувати права на переклад російською іноземних авторів; за припущенням Курганова новий закон нібито стимулюватиме українських читачів купувати російськомовні переклади іноземних авторів у російських видавництвах[27].

Опція україномовного каталогу вперше з'явилася у видавництві для 1 кварталу 2018 року[28][29][30]. Однак, незважаючи на нібито «україномовність» каталогу, новий каталог видавництва виявився класичним прикладом мовної шизофренії: каталог не став повністю україномовним як щодо опису книжок так і щодо самих книжок й практично на кожній сторінці каталогів видавництва розміщуються речення то російською, то українською мовами (анотації україномовних книг подаються українською мовою, а анотації російськомовних книг подаються російською мовою)[29][30].

У липні 2021 року, після набуття чинності окремих розділів закону про мову що зобов'язує видавництва видавати українською мовою не менше 50 % від усіх найменувань книг що видаються впродовж року, КСД видало «Каталог КСД за 3 квартал 2021 року (липень-вересень 2021 року)» де вперше було надано українськомовні анотації як до українськомовних книг (167 книг у каталозі) так і до російськомовних книг (105 книг у каталозі); єдиним російськомовним текстом каталогу залишилися уривки книг, які для російськомовних книжок так і залишилися російськомовними[31].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дочірне підприємство з іноземними інвестиціями Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» — Opendatabot, станом на 2023 рік
  2. ↑ Состоялась презентация книги «Они нас не слышат. Жизнь российских глухих и слабослышащих» — КСД Россия, 20 жовтня 2017 (рос.)
  3. ↑ а б в г Історія Клубу — офіційний сайт КСД, станом на 2016 рік
  4. ↑ Що варто знати про книговидавництво в Україні — Forbes Україна, 4 квітня 2014
  5. ↑ а б в г д е Оксана Курилас. У найбільшого книжкового клубу України тепер німецький господар — DW українською, 23 вересня 2004
  6. ↑ Партнери Укрпошти, станом на вересень 2017 року
  7. ↑ О Книжном Клубе — Клуб Семейного Досуга Россия, архів від 12 грудня 2008 (рос.)
  8. ↑ Ждём Вас в магазинах Клуба! — КСД Россия, 1 квітня 2016
  9. ↑ Видавництво Книжкового Клубу «Клуб Сімейного Дозвілля». bookclub.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
  10. ↑ Олександр Афонін. Як змінився книжковий ринок в Україні у 2016—2017 роках — delo.ua, 17 серпня 2017
  11. ↑ а б в Історія Клубу. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
  12. ↑ Bertelsmann Standorte [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — Bertelsman AG, станом на 2017 рік (англ.)
  13. ↑ а б Bertelsmann Annual Report 2004 — Bertelsmann AG (англ.)
  14. ↑ Цілодобово про книжки. Телебачення на Лейпцизькому книжковому ярмарку — Детектор медіа,
  15. ↑ а б "Клуб сімейного дозвілля" відкрив дистрибуційний центр у Харкові. Уніан. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  16. ↑ Ждем Вас в магазинах Клуба! — КСД Россия, 1 квітня 2016
  17. ↑ Прокуратура заставила книжный клуб в Белгороде выплатить бывшему работнику 83,9 тыс. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. bel.ru. 5 жовтня 2020 (рос.)
  18. ↑ В Україні вперше перевидадуть книгу через неякісний переклад — Zaxid.net, 14 липня 2015
  19. ↑ «Кладовище» вітчизняного перекладу — Газета «День», 30 липня 2015
  20. ↑ Олек Веремко-Бережний. Літературна ревізія: російське вторгнення до українських перекладів // LB.ua, 15 вересня 2015.
  21. ↑ Як російські переклади псують світову літературу: розвідка на прикладі книг — Gazeta.ua, 7 жовтня 2015
  22. ↑ «КСД» знову вилучає книжку через поганий переклад — Літакцент, 19 жовтня 2016
  23. ↑ Роман «Моя неймовірна подруга» перевидадуть через неякісний переклад. Книгу можна повернути — УП Життя, 19 жовтня 2016
  24. ↑ Українське книгодрукування було занадто зациклене на Росії — видавець — Радіо свобода, 23 березня 2015
  25. ↑ Приклад каталогу КСД «4-2017. Осінь», доступного виключно російською мовою, станом на грудень 2017 року] (рос.)
  26. ↑ Чому заборона імпорту російських книг є помилкою. nv.ua/ukr/. 2 лютого 2016
  27. ↑ Привіт, контрабанда: чим обернеться повна заборона книг з Росії — Апостроф, 7 квітня 2017
  28. ↑ Сторінка опису каталогу КСД «1-2018. Зима», доступного російською або українською мовою, станом на грудень 2017 року
  29. ↑ а б Каталог КСД «1-2018. Зима» (українською мовою), станом на грудень 2017 року] // КСД, 2017
  30. ↑ а б Каталог КСД «Бестселери 2018» (українською мовою), станом на січень 2018 року
  31. ↑ Каталог КСД 3-2021 (липень-серпень-вересень 2021 року). catalog.ksd.ua. 2021 (укр.) (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клуб_Сімейного_Дозвілля&oldid=41399557