Княжна Молдовська
| Княжна Молдовська | |
|---|---|
 | |
| Біографічні дані | |
| Народження | 1525 Республіка Польща |
| Смерть | 1588 |
| Поховання | Галата |
| У шлюбі з | Мірча V Чобанулd |
| Діти | Петру II Молодшийd |
| Батько | Петру IV Рареш |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Княжна Молдовська (рум. Doamna Chiajna; 1525, Польща — 1588) — волоська княгиня за шлюбом із господарем Мірчею V, дочка молдавського господаря Петру IV Рареша.
Княжна — слов'янське ім'я княгині. При хрещенні її було названо Анною.
Народилася у Польщі 1525 року в родині молдавського господаря Петру IV Рареша та його першої дружини боярині Марії.
1545 року вийшла заміж за волоського господаря Мірчу V Чобанула. У шлюбі народилося троє синів та кілька дочок
. 1552 року відкрила одну з найстаріших шкіл Волощини у місті Кимпулунг[1].
1559 року Мірча V помер. Частина волоських бояр, що рятувалися від його чисток у Трансильванії, зібрали військо та рушили на Бухарест, щоб захопити владу. Тим часом Княжна стала регенткою при малолітньому синові Петру II. Щоб захистити сина, Княжна особисто очолила військо. Це був перший випадок в історії Румунії, коли військо було очолене жінкою[2]. Протягом одного місяця Княжна провела три битви — при Роминешті, Шербенешті та Бояну[3].
За час свого регентства Княжна намагалася укріпити свою владу, часто посилаючи до османських султанів цінні дари. 1574 року Княжна видала свою дочку, відому відтоді як Фюлане-султан, заміж за султана Мурада III[4][5][6].
1575 року Княжна потрапила в немилість османів, тому була відправлена в заслання до Алеппо. Тут вона жила за рахунок торгівлі та ткацтва.
Померла 1588 року. Похована у Галаті в Стамбулі.
- Петру II Молодший — господар Волощини (1559—1568);
- Руксандра — одружена з Георге Грісовергі;
- Анка — одружена з боярином Няголом;
- Марина — одружена із Стаматом Палеологом, племінником патріарха Йоасафа II;
- Добра — заручена з молдавським господарем Деспотом Воде, пізніше видана за султана Мурада III;
- Мірча — в засланні до Алеппо прийняв іслам та ім'я Ахмед;
- Раду — в засланні до Алеппо прийняв іслам та ім'я Юсуф.
- ↑ Fiica lui Petru Rareş, mamă a doi musulmani şi a unei cadâne. historia.ro (рум.). Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ GANE, C. — Trecute vieți de doamne și domnițe, vol. 1. Editura ziarului «Universul», București, 1933.
- ↑ Aurică IVAȘCU — Bătălia de la Șerbănești. Teze și antiteze. În revista «Memoria Oltului și Romanaților» nr. 5(51), Găneasa, mai 2016.
- ↑ Iorga, Nicolae. Istoria românilor în chipuri şi icoane. — P. 40 (PDF).
- ↑ Mandel, Gabriele (1992). Storia dell'harem (італ.). Rusconi. ISBN 978-88-18-88032-8.
- ↑ Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. – Oxf.: Clarendon Press, 1956, p.31 (PDF).
- Fiica lui Petru Rareș, mamă a doi musulmani și o cadână [Архівовано 2011-11-11 у Wayback Machine.], 29 octombrie 2010, Grigore TOLOACA, Historia
- Chiajna, nepoata lui Stefan cel Mare, 1 martie 2004, Jurnalul Național
- Constantin Gane, «Trecute vieți de doamne și domnițe», vol 1
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |