Перейти до вмісту

Кобзарі Чернігівщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Портрет чернігівського кобзаря Петра Сіроштана" О. Сластіона. 1887.
Чернігівський кобзар Терентій Пархоменко з бандурою роботи П. Бондаря

Найбільш ранні згадки про кобзарів Чернігівщини вважаються записки М. Цертелєв, М. Максимович, А. Метлинський.

Чернігівщина належала до важливих регіонів поширення кобзарства та лірництва в Україні. Там жили Андрій Шут, Андрій Бешко, Андрій Гайденко, Іван Романенко, Павло Братиця, Савка Панченко, Терентій Пархоменко, Оврам Гребінь та інші. Тут існувала «чернігівська школа» кобзарства та лірництва.

Кобзарського мистецтва Чернігівщини також пов'язані з іменами М. Лисенка («Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень у виконанні кобзаря Вересая»), О. Малинки («Кобзарі С. Власко, Д. Симоненко й лірник А. Іваницький», «Кобзари и лирники: Терентий Пархоменко, Никифор Дудка, Алексей Побегайло»), Відомий майстер народних інструментів О. Корнієвський, успадкував традиції сосницько-менського кобзарського осередку Чернігівщини і удосконалив бандурну інструментарію. Важливий внесок у розвиток конструкцію бандури я зробили майстри Чернігівської фабрики музичних інструментів О. Шльончик та М. Єщенко. М. Єщенко відновив бандуру, на якій грав Терентій Пархоменко.

Чернігівщина стала ареною кобзарського мистецтва України. Тут відбувається Всеукраїнські фестивалі кобзарського мистецтва «Вересаєво свято» (проведено шість), Всеукраїнські фестивалі дитячо-юнацького музичного мистецтва «Кобзарський майдан у Чернігові», Всеукраїнський огляд-конкурс «Кобзарська юнь України».

Інструменти які вживали Чернігівські кобзарі мало відрізнялися від старосвітських бандур кобзарів інших районів, але завдяки спосіб тримання бандури, технічні можливости виконавців були відмінні. Це вплинуло на інструментальний супровід.

Характеристика репертуару

[ред. | ред. код]
Чернігівський кобзар П. Ткаченко — портрет роботи Опанаса Сластіона
Чернігівський кобзар Дем'ян Симоненко
Чернігівський кобзар Павло Кулик

Репертуар

[ред. | ред. код]

Традиційний репертуар записаний від Чернігівських кобзарів.

Думи

Історичні пісні:

  • Про Морозенка,
  • Про Саву Чалого,

Моларістичні пісні

  • приказка «Про тещу»,

Псальми

  • про Петра і Павла,
  • про Николая,
  • про Лазаря.

Сатиричних пісні 

  • «Хома і Ярема»,
  • «Дворянка»,
  • «Міщанка»,
  • «Теща»,
  • «Щиглове весілля»,
  • «Про чечітку»,

Інструментальні твори

  • «Козачок»,
  • «Дудочка»,
  • «Тетяна».

Список автентичних чернігівських кобзарів

[ред. | ред. код]
Чернігівський кобзар Андрій Шут
Чернігівський кобзар Семен Зезуля

Література

[ред. | ред. код]
  1. Васюта О. П. Кобзарське мистецтво Чернігівщини в працях П. Куліша, М. Лисенка, О. Малинки, В. Ємця: наук. посібник / О. П. Васюта. — Чернігів, 2002. — 31 с.
  2. Васюта О. П. Кобзарство та лірництво на Чернігівщині: наук. допоміж. бібліогр. покажчик / О. Васюта. — Чернігів, 2001. — 63 с.
  3. Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — 316 с. http://ukrainka.org.ua/files/1-135-ok.pdf [Архівовано 17 Травня 2017 у Wayback Machine.]
  4. Записки о Южной Руси: [в 2-х т.]. / сост. и изд. П. Кулиш. — К.: Дніпро, 1994. — С. 64–64, 183 с.
  5. Лавров Ф. І. Кобзарі: нариси з історії кобзарства на Україні / Ф. І. Лавров. — К.: Мис-тецтво, 1980. — С. 15.
  6. Лисенко М. В. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень у виконанні кобзаря Вересая / ред., передм. М. Гордійчука: [2-е вид.]. — К., 1978. — С. 14.
  7. Черемський К. П. Повернення традиції. — Х.: Центр Леся Курбаса, 1999. — 288 с.
  8. Черемський К. П. Шлях звичаю. — Х.: Глас, 2002. — 444 с.

Посилання

[ред. | ред. код]