Кобильник Андрій Петрович
Андрій Кобильник Андрій Петрович Кобильник | ||
---|---|---|
Матрос | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 7 грудня 1995 Футори, Зборівська міська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна | |
Смерть | 4 липня 2022 (26 років) Херсонська область, Україна | |
Національність | українець | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Нагороди та відзнаки | ||
Андрій Петрович Кобильник (7 грудня 1995, с. Футори, Україна — 4 липня 2022, Херсонська область, Україна) — український військовослужбовець, матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
Андрій Кобильник народився 7 грудня 1995 року в селі Футорах, нині Зборівської громади Тернопільського району в багатодітній сім'ї.
Навчався в Футірській початковій школі (2007), Зборівській загальноосвітній школі № 2, Божиківській та Литвинівській загальноосвітніх школах. Закінчив Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука (2015, спеціальність — маляр, штукатур, плиточник).
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, пішов на війну. Воював на Одещині та Миколаївщині, а згодом і на Херсонщині, де й загинув 4 липня 2022 року внаслідок артилерійських обстрілів.
Похований 8 липня 2022 року.
Залишилася дружина та син.
- орден «За мужність» III ступеня (25 травня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[1].
- ↑ Указ Президента України від 25 травня 2023 року № 303/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- Белякова, І. Сиротою сам ріс, а зараз осиротів його маленький син. Тернопільщина прощається з Андрієм Кобильником // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 7 липня.
- Звільняючи Херсонщину, загинув Андрій Кобильник з Тернопільщини // Файне місто. — 2022. — 6 липня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |