Кобякове городище
Кобякове городище | |
---|---|
47°14′49.00000009839″ пн. ш. 39°51′4.0000000996093″ сх. д. / 47.24694° пн. ш. 39.85111° сх. д. | |
Країна | Росія |
Розташування | Ростовська область |
Тип | археологічна пам'ятка |
Медіафайли у Вікісховищі |
Кобякове, Кобяковське городище — археологічна пам'ятка у Ростовській області на межі Ростова-на-Дону й Аксаю. Розташоване на правому березі Дону, на захід від гирла Кобяковської балки, поблизу Аксайського автомобільного мосту через річку Дон. Перші поселення існували тут у 10-8 сторіччях до Р. Х.. Помітні археологічні знахідки датовані 1-3 сторіччями після Р. Х..
Кобякове городище включає височину над берегом Дону, що фактично є оглядовим майданчиком, з якої відкриваються дивовиди на річку Дон, лівий берег Дону, Задоння, Аксайський автомобільний міст.
Перша археологічна експедиція на Півдні Росії у 1824 році проводила перші роботи на городищі. За сучасності на Кобяковому городищі видимі залишки споруд та сліди розкопок.
Низький рівень антропогенного навантаження у найвищій точці городища, що примикає до Дону, сприяє збереженню та проживанню у цьому місці куріпок.
Як історико-географічний об'єкт Кобякове городище не має визначених усталених меж.
Кобяково городище й Танаїс зв'язані з римської доби та Боспорської держави, що перебувало з 63 року до Р. Х. в залежності від Римської імперії. В історико-археологічній літературі говориться о поступовому переселенні кубанських племен меотів на Нижнє Подоння, що розпочалося за наказом боспорського царя. Спочатку в окрузі Танаїсу виникають Підазовское й Фортечне городища. Трохи пізніше виникає Нижньо-Гнилівське городище, а вже потім Кобяковське.
С. Маханьков, вказує на тісні взаємозв'язки між Танаїсом та меотськими городищами за римської доби та називає їх мешканців «танаїтами». Танаїти для нього є мешканцями «стародавнього Ростова», а 23 рік по Р. Х. (як найраніша і точно зафіксована надійним епіграфічним пам'ятником дата, коли згадуються «танаїти») відправною точкою двотисячорічної історії Ростова-на-Дону. Така історична концепція хоча і є дискусійною, але заслуговує на увагу.
Існує думка, що Кобяковське городище було резиденцією половецьких ханів, та назване за іменем половецького хана Кобяка.
Прапор Аксайського району має одним з символів деталі шолома-ерихонки на згадку про київського князя Ігоря, героя «Слова о полку Ігоревім», який перебував у цій місцевості в полоні у половців.
Вперше словосполучення «Кобяково городище» зустрічається в листі від 7 липня 1570 року посла Івана Новосельцева до московського царя Івану Грозному. Ймовірно, біля Кобякова городища у 16-17 сторіччях був найближчий до турецьких володінь отаманський козацький стан, де розмінювалися послами й перемінювали провідників.
- «Back 3000. Річка Дон, Кобяково городище. За два з половиною години.» Рекреаційно-туристичний фільм В. В. Залеського.
- БСЭ, 1938 р., Том 33.
- В. Гладченко, И. Капустин. Историческая справка// Аксайский район. Топографическая карта, масштаб 1:100000, Аксай. План-схема, масштаб 1:15000. Карта составлена и подготовлена к изданию ФГУП «11 ВКЧ» в 1998 году, обновлена в 2005 году.
- Євграф Савельєв. Археологічні нариси Дону. (Лекції з краєзнавства). [Архівовано 5 Грудня 2018 у Wayback Machine.] Випуск ІІІ-й.
- М. В. Артамонов. Середньовічні поселення на Нижньому Дону. За матеріалами Північно-Кавказької експедиції. [Архівовано 10 Листопада 2018 у Wayback Machine.] ОГИЗ, Державне соціально-економічне видавництво, Ленінградське відділення, 1935 рік.
- Ю. Б. Потапова. Кобяково городище — унікальний пам'ятник археології аксайського. [Архівовано 18 Жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- С. Маханьков. В 2023 році Ростов має право відзначати свій двотисячний день народження!//Вечірній Ростов. 2012. 27 січня. С4.
- Спасем Ливенцовскую крепость. Судьба Ливенцовки [О Кобяковом городище см. в абзаце 6] http://annales.info/livenc/livenc.htm [Архівовано 18 Квітня 2021 у Wayback Machine.]