Перейти до вмісту

Кобільник Микола Мар'янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Микола Кобільник
Микола Мар'янович Кобільник
 Капітан
Загальна інформація
ПсевдоЕнейко
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС ССО України
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) — 2022 Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2022
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Микола Мар'янович Кобільник — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Мешканець м. Дрогобич Львівської області. Захоплювався спортом та мисливством. Був депутатом районної ради у Дрогобичі.

У 2014 році брав участь в АТО на сході України у складі у 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Пізніше перевівся до 3-го окремого полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗС України. Після участі у війні на сході України повернувся до мирного життя.

З початком російського вторгнення в Україну став на захист країни у складі ССО ЗС України. Служить снайпером. Брав участь у боях на Київщині, за Мар'їнку, Лисичанськ, Сєвєродонецьк.

У червні 2022 під час виконання бойового завдання поблизу Лисичанська підірвався на протипіхотній міні. Внаслідок поранення йому було ампутовано частину лівої ноги. Невдовзі проходив лікування та реабілітацію в США, де йому було зроблено протезування та виготовлено три протези — зі ступнею, біговий та декорований у вигляді ведмежої лапи.[1]

Вже за пів року після поранення повернувся у стрій. Брав участь в обороні Бухмута.

У 2023 році брав участь у національному відборі Ігор нескорених[2].

Одружений, має чотирьох дітей.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Богдана Хмельницького II ступеня (21 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (2 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
  • орден «За мужність» III ступеня (18 травня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Військовослужбовець Микола Кобільник: Американці зробили три протези. Ексклюзивний — з ведмежою лапою. rozmova.wordpress.com. 14 жовтня 2022. Процитовано 28 грудня 2024.
  2. З-під Бахмута – на змагання: боєць ССО з «ведмежою лапою» взяв участь у Іграх Нескорених. leopolis.news. 2 травня 2023. Процитовано 28 грудня 2024.
  3. Указ Президента України від 21 липня 2022 року № 523/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Указ Президента України від 2 червня 2022 року № 384/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Указ Президента України від 18 травня 2016 року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

[ред. | ред. код]