Ковальов Андрій Робертович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Ковальов
Особові дані
Народження 2 квітня 1966(1966-04-02) (58 років)
Вітебськ, СРСР
Зріст 182 см
Позиція крайній нападник
Юнацькі клуби
«Юність» (Мінськ)
Професіональні клуби*
Драфт НХЛ 114-й загальний, 1990
«Вашингтон Кепіталс»
Роки Клуб І (г)
1983–1989 СРСР «Динамо» (Мінськ) 318 (133)
1989–1991 СРСР «Динамо» (Москва) 84 (27)
1991–1992 СРСР «Динамо» (Мінськ) 20 (6)
США «Нью-Гейвен Найтгокс»[en] 34 (11)
1992–1993 США «Маскігон Фьюрі» 7 (3)
США «Роанок Веллі Ремпейдж» 24 (11)
США «Грінсборо Монархс» 7 (2)
1993–1994 Німеччина «Бітігайм-Біссінген» 17 (23)
1993–1995 Німеччина «Швеннінгер» 80 (65)
1995–1996 Швейцарія «Давос» 10 (3)
1995–2000 Німеччина «Крефельд Пінгвін» 236 (113)
2000–2002 Німеччина «Ревір Левен Оберхаузен» 118 (40)
2002–2005 Німеччина «Бітігайм Стілерс» 167 (91)
2005–2006 Німеччина «Гайльброннер Фалькен» 53 (32)
2006–2008 Білорусь «Юність» (Мінськ) 60 (17)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1989–1991 СРСР СРСР 35 (13)
1994–2003 Білорусь Білорусь 89 (35)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009–2010 КНР «Чайна Дрегон»
2009–2010 КНР Китай
2010–2011 Білорусь «Мінські Зубри»
2012–2013 Білорусь РЦОП (Раубичі)
Білорусь Білорусь (U-18)
2015–2016 Білорусь «Динамо» (Мінськ)
2016–2018 Польща «Автоматика» (Гданськ)[pl]
2018–2020 Білорусь «Брест»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Андрій Робертович Ковальов (біл. Андрэй Робертавіч Кавалёў, рос. Андрей Робертович Ковалёв; 2 квітня 1966, Вітебськ, Білоруська ССР) — білоруський хокеїст і тренер. Майстер спорту СРСР міжнародного класу. Заслужений майстер спорту Республіки Білорусь. Учасник Олімпіад у Нагано і Солт-Лейк-Сіті.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Хокеєм почав займатися у Вітебську (тренер — Валерій Михайлович Кузнецов). В чотирнадцять років переїхав до Мінська. У складі збірної спортивного товариства «Динамо» (1966 р.н.) став переможцем всесоюзних змагань у Сєверодонецьку (квітень 1981 року). Команда «Динамо» була створена на базі мінської «Юності»[1]. 1982 року став чемпіоном Спартакіади народів СРСР у складі збірної Білорусі. З сезону 1983/1984 почав залучатися до виступів за «Динамо». Разом з командою подолав шлях до вищої ліги і отримав виклик до збірної Радянського Союзу. Дебют за національну команду відбувся 7 січня 1989 року в Стокгольмі. Радянська збірна здобула перемогу в товариському матчі над господарями майданчика з рахунком 4:3, а Ковальов закинув вирішальну шайбу. У травні став переможцем Кубка Японії, в якому також брали участь японські і чехословацькі хокеїсти.

Влітку переходить до московського «Динамо». Того сезону його нова команда змогла перервати багаторічну гегемонію ЦСКА (лідери армійців почали їхати до Північної Америки). В наступному чемпіонаті «динамівці» підтвердили свій статус-кво, а Ковальов разом з Олександром Семаком[en] стає найкращим снайпером клубу — по 17 закинутих шайб. У цей час постійно грає за збірну в товариських іграх і на міжнародних турнірах, але на чемпіонатах світу зіграти не вдало. Дуже високою була конкуренція за місце в команді Віктора Тихонова. Керівництво москвичів пропонувало йому новий дворічний контракт. У цьому клубі гравець мав кращі шанси потрапити до збірної, що особливо важливо перед початком Олімпіади. Але Андрій Ковальов вирішив продовжити кар'єру в Америці. Сезон 1991/1992 розпочав у мінському «Динамо», а завершував у «Нью-Гейвен Найтгокс» з престижної Американської хокейної ліги. Потім були клуби з Колоніальної хокейної ліги і Хокейної ліги Західного узбережжя, які мали влаштовували гравця рівня збірної СРСР.

За порадою тренера Івана Кривоносова поїхав до Німеччини, але сезон вже розпочався і знадобилося півроку, щоб отримати запрошення з клубу елітної дивізіону. В Німеччини мешкав до 2006 року, дев'ять сезонів відіграв в Німецькій хокейній лізі за «Швеннінгер», «Крефельд Пінгвін» і «Обергаузен» (у 434 матчах набрав 420 очок). З 1995 року постійно виступав за національну збірну Білорусі. Грав на двох Олімпіадах і п'яти чемпіонатах світу. Учасник легендарного для булорусів на Олімпіаді 2002 року проти шведів. У чвертьфіналі команда Ковальова перемогла скандинавів і фінішувала на четвертому місці. В сорок років повернувся до столиці Білорусі, де відіграв два сезони за «Юність» і завершив ігрову кар'єру.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон світу серед молодіжних команд (1): 1986
  • Чемпіон СРСР (2): 1990 1991
  • Переможець ігр Доброї волі (1): 1990[en]
  • Переможець турніру на приз газети «Известия» (1): 1990

Статистика

[ред. | ред. код]

Статистика виступів у елітних дивизіонах національних чемпіонатів:

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1988-89 СРСР «Динамо» (Мінськ) Д-1 26 17 4 21 6
1989-90 СРСР «Динамо» (Москва) Д-1 41 10 8 18 8
1990-91 СРСР «Динамо» (Москва) Д-1 43 17 8 25 18
1991-92 СРСР «Динамо» (Мінськ) Д-1 20 6 5 11 13
Всього в СРСР 130 50 25 75 45 0 0 0 0 0
США «Нью-Гейвен Найтгокс» Д-1 33 11 12 23 31 1 0 1 1 2
1993-94 Німеччина «Швеннінгер» Д-1 19 15 9 24 23 11 8 6 14 8
1994-95 Німеччина «Швеннінгер» Д-1 40 39 18 57 88 10 3 9 12 36
1995-96 Швейцарія «Давос» Д-1 10 3 1 4 0
Німеччина «Крефельд Пінгвін» Д-1 32 24 12 36 43 6 3 4 7 4
1996-97 Німеччина «Крефельд Пінгвін» Д-1 39 25 33 58 28 3 2 0 2 4
1997-98 Німеччина «Крефельд Пінгвін» Д-1 38 22 10 32 43 10 2 3 5 12
1998-99 Німеччина «Крефельд Пінгвін» Д-1 51 17 32 49 30 4 3 1 4 6
1999-00 Німеччина «Крефельд Пінгвін» Д-1 49 14 23 37 30 4 1 0 1 10
2000-01 Німеччина «Ревір Левен Оберхаузен» Д-1 58 19 15 34 20 3 0 0 0 4
2001-02 Німеччина «Ревір Левен Оберхаузен» Д-1 57 21 27 48 81
Всього в Німеччині 383 196 179 375 386 51 22 23 45 84
2006-07 Білорусь «Юність» (Мінськ) Д-1 45 14 23 37 74 8 2 2 4 2
2007-08 Білорусь «Юність» (Мінськ) Д-1 7 1 0 1 0
Всього в Білорусі 52 15 23 38 74 8 2 2 4 2
Всього в Д-1 608 275 240 515 536 60 24 26 50 88

Проти професіоналів з Національної хокейної ліги:

Дата Господарі Рахунок Гості
1 17.09.1989 «Динамо» (Москва) 7:2 «Вашингтон Кепіталс»[2]
2 29.12.1989 «Піттсбург Пінгвінс» 2:5 «Динамо» (Москва)[3]
3 31.12.1989 «Торонто Мейпл Ліфс» 4:7 «Динамо» (Москва)
4 03.01.1990 «Баффало Сейбрс» 4:2 «Динамо» (Москва)
5 06.01.1990 «Нью-Джерсі Девілс» 7:1 «Динамо» (Москва)
6 09.01.1990 «Бостон Брюїнс» 1:3 «Динамо» (Москва)
7 16.09.1990 «Динамо» (Москва) 4:1 «Монреаль Канадієнс»[4]
8 01.01.1991 «Торонто Мейпл Ліфс» 7:4 «Динамо» (Москва)[5]
9 03.01.1991 «Гартфорд Вейлерс» 0:0 «Динамо» (Москва)
10 06.01.1991 «Нью-Джерсі Девілс» 2:2 «Динамо» (Москва)
11 08.01.1991 «Вашингтон Кепіталс» 3:2 «Динамо» (Москва)
12 10.01.1991 «Філадельфія Флайєрз» 1:4 «Динамо» (Москва)
13 12.01.1991 «Піттсбург Пінгвінс» 3:4 «Динамо» (Москва)
14 15.01.1991 «Квебек Нордікс» 1:4 «Динамо» (Москва)

У складі молодіжної команди на першості світу:

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
1986 СРСР (U20) МЧС 7 1 1 2 0

За першу команду СРСР:

Сезон Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
1988-89 СРСР Кубок Японії 4 3
СРСР товариські матчі 4 1
Всього за сезон 8 4
1989-90 СРСР Ігри Доброї волі 5 0 1 1 2
СРСР товариські матчі 9 3
Всього за сезон 14
1990-91 СРСР Кубок Ніссана 2 2 0 2 2
СРСР Турнір «Йзвестий» 4 2 1 3 0
СРСР Шведські хокейні ігри 3 0 1 1 0
СРСР товариські матчі 3 1
Всього за сезон 12 5

За національну збірну Білорусі:

Сезон Команда Турнір Місце Головні турніри Всього за сезон
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1994-95 Білорусь ЧС (С) 4 4 0 4 0 4 4 0 4 0
1995-96 Білорусь ЧС (В) 7 5 2 7 0 7 5 2 7 0
1996-97 Білорусь ЧС (В) 7 4 5 9 16 16 21 9 21 51
1997-98 Білорусь ОІ 5-8 7 1 3 4 2 13 1 3 4 4
Білорусь ЧС 8-е 5 0 0 0 2
1998-99 Білорусь ЧС 9-е 6 2 2 4 2 9 3 2 5 27
1999-00 Білорусь ЧС 9-е 6 2 2 4 6 11 4 5 9 6
2000-01 Білорусь ОІ (кв) 3 0 0 0 0 11 5 3 8 2
Білорусь ЧС 14-е 6 0 2 2 2
2001-02 Білорусь ОІ 4-е 9 1 2 3 12 11 1 3 4 37
2002-03 Білорусь ЧС 14-е 6 0 1 1 0 7 0 1 1 0

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Отечественный хоккей. Первый — третий эшелоны 1980/1981 — 1984/1985. Молодежные и юношеские чемпионаты СССР 1980/1981 — 1984/1985. // Под общей редакцией Александра Серебринникова. — Москва, 2015. — С. 101 (рос.) [1] [Архівовано 20 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
  2. Суперсерія 1989. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2019. Процитовано 19 Листопада 2019.
  3. Суперсерія 1989/1990. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2019. Процитовано 19 Листопада 2019.
  4. Суперсерія 1990. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2019. Процитовано 19 Листопада 2019.
  5. Суперсерія 1990/1991. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2019. Процитовано 19 Листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]