Перейти до вмісту

Ковальов Сергій Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергій Микитович Ковалів
Народився15 серпня 1919(1919-08-15)
Петроград, РРФСР
Помер24 лютого 2011(2011-02-24) (91 рік)
Санкт-Петербург Російська Федерація
ПохованняКрасненьке кладовищеd Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняЛенінград
КраїнаСРСР СРСР, Росія Росія
Діяльністькорабел, інженер, конструктор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМиколаївський кораблебудівний інститут
ГалузьКораблебудування, проектування атомних підводних човнів
ЗакладЦКБ МТ «Рубін»
Вчене званняАкадемік РАН
Науковий ступіньДоктор технічних наук
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Генеральний конструктор РПКСП
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1963 Герой Соціалістичної Праці — 1974
Ленінська премія — Ленінська премія 1965 Державна премія СРСР — Державна премія СРСР 1978 Державна премія СРСР — Державна премія РФ 2007
Орден Леніна — 1963 Орден Леніна — 1970 Орден Леніна — 1974 Орден Леніна — 1984 Орден Жовтневої Революції — 1979

Сергій Микитович Ковальов (рос. Сергей Никитич Ковалёв) (19192011) — радянський конструктор українського походження, генеральний конструктор радянський підводних човнів атомних з ракетами балістичними (ПЧАРБ), ракетних пускових комплексів стратегічного призначення (РПКСП).

Біографія

[ред. | ред. код]

Сергій Микитович Ковальов, українець, народився 15 серпня 1919 року в Петрограді. Батько — Микита Назарович Ковальов родом з Тамбова, закінчив офіцерські курси і не бувши дворянином отримав офіцерське звання старшого лейтенанта. Служив мінером-електриком і штурманом, плавав на міноносцях. Після революції служив на флоті Радянської Росії. Вийшовши у відставку у 1924 році викладав в Річному технікумі, військово-морській школі і в пункті перепідготовки комскладу ВМФ, з 1951 року в кораблебудівному інституті.

Мати — Анастасія Іванівна народилася біля Полтави, на хуторі Костюки, дочка морського офіцера, котрий починав службу на флоті матросом.

В юності Сергій Микитович, разом з своїм приятелем, побудували свій перший човен — байдарку використовуючи креслення з популярної брошури «Як самому зробити розбірну байдарку».

Закінчивши школу навчався в Ленінградському кораблебудівному інституті у 1937—1942 роках. Закінчував навчання в евакуації в Миколаївському кораблебудівному інституті, (також евакуйованому) диплом котрого і отримав.

В 1943 році був направлений на роботу в Центральне конструкторське бюро № 18 (нині Центральне конструкторське бюро морської техніки «Рубін») У 1948 переведений на посаду помічника головного конструктора. З 1954 стає головним конструктором парогазотурбінного човна проекту 617.

З 1958 Головний (Генеральний) конструктор атомних підводних човнів (крейсерів) стратегічного призначення, проектів 658, 667А, 667Б, 667БД, 667БДР, 667БДРМ і 941.

Бувши генеральним конструктором Сергій Ковалів постійно брав участь у випробовуванні спроектованих ним підводних човнів, брав участь у морських походах. Останній похід на підводному човні був у нього у 89-ти річному віці.

За його проектами було побудовано 92 підводні човни, з котрих 73 на Сєвмаші.

Помер на 92-му році свого життя. Панахида відбулася в Миколаївському соборі Санкт-Петербурга. Похований на Красненькому кладовищі.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • С. М. Ковальов є почесним громадянином м. Сєвєродвінська
  • 1985, на Алеї Героїв в Санкт-Петербурзі встановлений бюст С. М. Коваліва (скульптор А. М. Ігнатьєв, архітектор В. І. Ковалева).
  • 2011, набережній Сєвмашу в Сєвєродвінську присвоєно ім'я С. М. Ковальова.
  • 2011, у Сєвєродвінську на Сєвмаші будується транспорт озброєння «Сергій Ковальов»

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ковалев С.Н «О том, что есть и было», СПб, «Элмор» 2006 г.
  • Ковалев С.Н «Письма внукам», СПб 2007 г.
  • Семенов В. П. «Академик Сергей Никитич Ковалев», СПб 1999 г.