Ковальчук Віктор Євгенович

Ковальчук Віктор Євгенович
Ковальчук Віктор Євгенович;
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	8 грудня 1992; Самарканд, Узбекистан
Смерть	31 серпня 2014 (21 рік); Георгіївка, Лутугинський район, Луганська область, Україна
Поховання	Козятин
Alma Mater	Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Георгіївку;
Командування
	Командир взводу
Нагороди та відзнаки
	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальчук.

Ві́ктор Євге́нович Ковальчу́к (нар. 8 грудня 1992(19921208) — 31 серпня 2014) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1992 року в місті Самарканд. Дідусь та батько — військовики, Віктор також обрав військову кар'єру. Через деякий час родина переїхала до міста Козятин; закінчив 9 класів козятинської ЗОШ № 4, у 2010 році — ВПУ № 21 міста Миколаїв. 2014 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, факультет аеромобільних військ та розвідки.

Після випуску поїхав у зону проведення бойових дій, командир взводу 80-ї окремої аеромобільної бригади. Батько Віктора, котрий викладав фізкультуру в Києві, полишив роботу й пішов добровольцем до Національної гвардії, пробув у Слов'янську півтора місяця. Віктор у зоні боїв з 1 серпня, охороняв Луганський аеропорт.

Загинув від смертельного поранення під час бою з російськими військовими формуваннями під Георгіївкою.

Його мама після поховання Віктора відмовилася від грошової матеріальної допомоги в 10 000 гривень, що їх надає обласна державна адміністрація кожній родині загиблих героїв, і попросила передати ці кошти військовому госпіталю — для поранених хлопців.

Похований у Козятині.

Без Віктора лишилися батьки.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^[1]
нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
2 червня 2017 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Козятин» (посмертно)^[2]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 5, місце 9
Вшановується 31 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3]
30 березня 2018 року нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед Козятинщиною» (посмертно)

Примітки

↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Рішення 16 сесії Козятинської міської ради 7 скликання № 665-VII від 2 червня 2017 «Про присвоєння звання "Почесний громадянин м. Козятин"». Архів оригіналу за 26 Серпня 2017. Процитовано 18 Липня 2017.
↑ Дзвін Пам'яті пролунав тридцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

Ковальчук Віктор Євгенович [Архівовано 27 Січня 2017 у Wayback Machine.]
Український Меморіал

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Рішення 16 сесії Козятинської міської ради 7 скликання № 665-VII від 2 червня 2017 «Про присвоєння звання "Почесний громадянин м. Козятин"». Архів оригіналу за 26 Серпня 2017. Процитовано 18 Липня 2017.

[3] Дзвін Пам'яті пролунав тридцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

[1]

[2]

[3]