Ковальчук Микола Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Микола Ковальчук
Особисті дані
Повне ім'я Микола Станіславович Ковальчук
Народження 16 березня 1975(1975-03-16) (49 років)
  Черняховськ, Калінінградська область, РРФСР
Зріст 182 см
Вага 72 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Динамо» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992—1995 Україна «Динамо-2» (К) 16 (1)
1994—1996  Україна ЦСКА (К) 53 (31)
1996 Україна «Калуш» 3 (0)
1996—1997 Україна ЦСКА (К) 0 (0)
1996—1997   ЦСКА-2 (К) 23 (1)
1997 Україна «Кремінь» 21 (6)
1998 Україна ЦСКА (К) 1 (0)
1998  Україна ЦСКА-2 (К) 15 (3)
1998—1999 Україна «Металург» (Н) 27 (11)
1999—2000 Україна ЦСКА-2 (К) 41 (7)
2000 Україна «Система-Борекс» 1 (0)
2001 Україна «Вінниця» 14 (5)
2001—2002 Україна «Оболонь» 5 (0)
2001—2002  Україна «Оболонь-2» 18 (5)
2002—2003 Україна «Електрометалург-НЗФ» 24 (4)
2004 Україна «Олком» 5 (1)
2004 Казахстан «Актобе-Ленто» 12 (1)
2005 Україна «Боярка-2006» 8 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Микола Станіславович Ковальчук (нар. 16 березня 1975, Черняховськ, Калінінградська область, РРФСР) — український футболіст, нападник та півзахисник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Калінінградській області, проте футболом розпочав займатися в Україні, в «Динамо». На дорослому рівні в сезоні 1992/93 років розпочав виступати в аматорському «Динамо-3». Того ж сезону почав залучатися до тренувань другої динамівської команди. На професіональному рівні дебютував 20 серпня 1992 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 3-о туру Першої ліги проти сумського «Автомобіліста». Микола вийшов на поле на 57-й хвилині, замінивши Андрія Зав'ялова[1]. Через величезну конкуренцію в першій та другій динамівських командах, шансу закріпитися не отримав в жодній з них. За «Динамо» не зіграв жодного офіційного матчу, за «Динамо-2» виступав епізодично: З 1992 по 1995 рік за цю команду зіграв у першій лізі 16 матчів та відзначився 1 голом, ще 3 поєдинкуи провів у Кубку України. У пошуках ігрової практики їздив по орендах, де виступав за аматорський «Схід» (Славутич), а також за третьоліговий ЦСКА (Київ). Наприкінці серпня — на початку вересня 1996 року зіграв 3 матчі (2 голи) за «Калуш». Після цього перейшов до столичного ЦСКА. Також захищав кольори фарм-клубу «армійців» — ЦСКА-2 (Київ). Саме в складі «армійців» дебютував у Вищій лізі, 26 травня 1998 року в програному (0:2) домашньому поєдинку 26-о туру проти львівських «Карпат». Микола вийшов на поле на 85-й хвилині, замінивши Якова Кріпака[2]. У складі ЦСКА виступав (з перервами) до 2000 року, проте переважну більшість цього часу виступав за другу команду київського клубу. За першу ж команду в чемпіонатах України зіграв лише 1 поєдинок (за ЦСКА-2 — 79 матчів та 11 голів), ще 3 матчі та 1 гол провів у Кубку України. У перерівах між виступами в ЦСКА та ЦСКА-2 виступів у «Кремені» (1997) та нікопольському «Металурзі» (1998—1999).

У 2000 році перейшов до «Системи-Борекс» з Бородянки, проте в її складі провів лише 1 матч[3]. Напередодні старту другої частини сезону 2000/01 перейшов до ФК «Вінниця». Дебютував у футболці городян 21 березня 2001 року в програному (3:4) виїзному поєдинку 18-о туру Першої ліги проти ФК «Черкаси». Микола вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 72-й хвилині відзначився дебютним голом з нову команду[4]. У складі городян у Першій лізі зіграв 14 матчів та відзначився 5-а голами.

Напередодні початку сезону 2001/02 перейшов до «Оболоні», за яку дебютував 20 серпня 2001 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 7-о туру Першої ліги проти СК «Миколаїв». Микола вийшов на поле на 61-й хвилині, замінивши В'ячеслава Терещенка[5]. У складі першої команди «пивоварів» зіграв 5 матчів у чемпіонаті України та 3 поєдинки в кубку країни. Також виступав зі другу команду «Оболоні» (18 матчів, 5 голів).

Сезон 2002/03 років розпочав у «Електрометалурзі-НЗФ», за який дебютував 18 квітня 2003 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 18-о туру групи Б Другої ліги проти «Оболоні-2». Ковальчук вийшов на поле в стартовому складі, на 32-й хвилині відзначився дебютним голом за нову команду, а на 87-й хвилині його замінив Володимир Полюганич[6]. У футболці нікопольського клубу в Другій лізі зіграв 24 матчі та відзначився 4-а голами, ще 1 поєдинок провів у кубку України. Під час зимової перерви сезону 2003/04 перейшов до «Олкому». Дебютував за мелітопольську команду 18 квітня 2004 року в нічийному (0:0) поєдинку 20-о туру групи Б Другої ліги проти білоцерківської «Росі». Микола вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. Єдиним голом у складі «Олкома» відзначився 8 травня 2004 року на 63-й хвилині переможного (2:1) виїзного поєдинку 23-о туру групи Б Другої ліги проти херсонського «Кристалу». Ковальчук вийшов на поле в стартовому складі, а на 68-й хвилині його замінив Володимир Троян[8]. У футболці «Олкома» в Другій лізі зіграв 5 матчів та відзначився 1 голом.

Того ж року виїхав до Казахстану, де підписав контракт з «Актобе-Ленто». У казахській Суперлізі дебютував 11 квітня 2004 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 21-о туру проти «Ясси-Сайрам». Ковальчук вийшов на поле на 77-й хвилині, замінивши Андрія Соколенка[9]. Єдиним голом у казахському чемпіонаті відзначився 2 серпня 2004 року на 62-й хвилині переможного (3:2) домашнього поєдинку 24-о туру проти усть-каменогорського «Востока». Ковальчук вийшов на поле на 59-й хвилині, замінивши Олександра Микуляка[10]. У складі «Актобе-Ленто» у казахській Суперлізі зіграв 12 матчів (1 гол), ще 1 поєдинок провів у кубку Казахстану.

У 2005 році повернувся до України, де підписав контракт з «Бояркою-2006». У новій команді дебютував 4 вересня 2005 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 4-о туру групи А Другої ліги проти долинського «Нафтовика». Микола вийшов на поле в стартовому складі, а на 81-й хвилині його замінив Сергій Грона[11]. Дебютним голом за нову команду відзначився 16 вересня 2005 року на 81-й хвилині нічийного (1:1) виїзного поєдинку 6-о туру групи А Другої ліги проти «Оболоні-2». Ковальчук вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[12]. У складі «Боярки-2006» у другій лізі провів 8 матчів (2 голи). Під час зимової перерви сезону 2005/06 років вирішив завершити футбольну кар'єру.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Автомобіліст» (Суми) - «Динамо-2» (Київ). Архів оригіналу за 6 Березня 2019. Процитовано 5 Березня 2019.
  2. ЦСКА (Київ) - «Карпати» (Львів) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. «Система-Борекс» (смт Бородянка) - СК «Херсон» (Херсон) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. «Черкаси» (Черкаси) - «Вінниця» (Вінниця) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. «Миколаїв» (Миколаїв) - «Оболонь» (Київ) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. «Електрометалург-НЗФ» (Нікополь) - «Оболонь-2» (Київ) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. «Олком» (Мелітополь) - «Рось» (Біла Церква) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. «Кристал» (Херсон) - «Олком» (Мелітополь) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. «Актобе-Ленто» (Актюбинськ) - «Ясси-Сайрам» (Сайрам) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. «Актобе-Ленто» (Актюбинськ) - «Восток» (Усть-Каменогорськ) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. «Нафтовик» (Долина) - «Освіта» (Бородянка) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. «Оболонь-2» (Київ) - «Освіта» (Бородянка) [Архівовано 6 Березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]