Ковальчук Олександр Володимирович (солдат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальчук Олександр Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження21 березня 1984(1984-03-21)
Лопатичі, Житомирська область
Смерть22 травня 2014(2014-05-22) (30 років)
Рубіжне, Луганська область
(загиблий у бою)
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 30 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальчук.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ковальчук Олександр.
Зовнішні відеофайли
 ЖОДТРК. Кращим синам України присвячується. Олександр Ковальчук на YouTube // Телеканал Житомир, 1 серпня 2014
 Бої за Рубіжне: Кривавий шлях 30-ї бригади на YouTube // Сайт міста Новограда-Волинського 04141, 23 червня 2016

Олекса́ндр Володи́мирович Ковальчу́к (21 березня 1984, с. Лопатичі, Олевський район, Житомирська область, Українська РСР — 22 травня 2014, поблизу м. Рубіжне, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Ковальчук народився в селі Лопатичі на Житомирщині. Батьки все життя працювали у місцевому колгоспі. В першій клас пішов у Полтаві, починаючи з другого класу навчався у рідному селі в Лопатицькій школі. Закінчив Житомирське професійно-технічне училище, де здобув професію муляра-штукатура. Пройшов строкову службу, влаштувався на роботу.

26 березня 2014 року призваний за частковою мобілізацією.

Солдат, кулеметник механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409, м. Новоград-Волинський.

Завданням 30-ї ОМБр було посилення блокпостів на дорогах Луганської області. А згодом зі штабу надійшов наказ відрядити колону до Рубіжного, аби облаштувати там ще два блокпости.

22 травня 2014 року близько 4:40 ранку в районі мосту через Сіверський Донець між Рубіжним та Новодружеськом потрапила у засідку та була обстріляна з гранатометів і стрілецької зброї військова колона 30-ї бригади. В бою загинув товариш і земляк Олександра Ковальчука сержант Сергій Ярошенко, був поранений старший лейтенант Ярослав Миронов[1][2][3].

Того ж дня близько 19:00 озброєними терористами був обстріляний блокпост в 2 км від міста Рубіжне. Кулеметник Олександр Ковальчук, ведучи вогонь по бойовиках, дав можливість своїм побратимам зайняти бойові позиції на блокпосту і відбити атаку. В бою солдат Ковальчук загинув.

Похований на кладовищі села Лопатичі. Залишилися мати Ганна Іванівна та молодша сестра Тетяна.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

20 червня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

1 вересня 2014 року в Лопатицькій ЗОШ І-ІІІ ст. відкрито меморіальну дошку на честь Олександра Ковальчука.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Підрозділи Збройних Сил України продовжують виконувати завдання в рамках антитерористичної операції та стискати кільце довкола терористів // Офіційний сайт Міністерства оборони України, 23 травня 2014. Архів оригіналу за 5 Грудня 2020. Процитовано 15 Липня 2017.
  2. ↑ Героїчний четвер // «Україна молода», 23 травня 2017. Архів оригіналу за 14 Лютого 2016. Процитовано 15 Липня 2017.
  3. ↑ Новоград-волинський офіцер отримав державну нагороду за мужність, проявлену в зоні АТО // «Звягель», 27 червня 2017. Архів оригіналу за 29 Листопада 2014. Процитовано 15 Липня 2017.
  4. ↑ Указ Президента № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 12 Березня 2016. Процитовано 17 Листопада 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ковальчук_Олександр_Володимирович_(солдат)&oldid=35045198