Коваль Сергій Анатолійович
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Сергій Анатолійович Коваль | |
| Народження | 23 серпня 1986 (38 років) | |
Красногорівка, УРСР,  СРСР
| ||
| Зріст | 176 см | |
| Вага | 74 кг | |
| Громадянство |  Україна
| |
| Позиція | Правий вінгер | |
| Інформація про клуб | ||
| Поточний клуб | «Ураган»
| |
| Номер | 11 | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 2003-2008 2003 2003 2008-2011 2011-2014 2014 2014-2015 2015–2016 2016-2017 2017 2018—2019 2019— |
«Будівел» → «Шахта ім. Засядька»→ «АВІКОМ» «Політех» (Санкт-Петербург) «Енергія» (Львів)→ «Енергія-2» «Вісла Кракбет» «Енергія» (Львів) «Ураган» «Лех Канцелярія» «Енергія» (Львів) «Ураган» |
? (50) 2 (1) 2 (1) 68 (10) 71 (23) 1 (0) 24 (13) 24 (6) 18 (1) 7 (3)[1] 22 (5) ? (8) |
| Національна збірна** | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 2013– 2014 |
Україна України (студ.)
|
? (2) ? (2) |
| Звання, нагороди | ||
| Звання |
 | |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||
Сергі́й Анато́лійович Ко́валь (нар. 23 серпня 1986, Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український футзаліст, вінгер івано-франківського «Урагану». Майстер спорту України.
З семи років разом з футболом займався ушу[2].
Почав свою кар'єру у дніпропетровському «Будівелі», але у перших двох сезонах перебував у короткочасних орендах у донецькій «Шахті ім. Засядька» та дніпропетровському «АВІКОМі» відповідно. Поступово став основним гравцем «Будівела».
Найбільш успішним для Коваля став сезон 2006/07, коли він став найкращим бомбардиром команди, забивши 20 голів у чемпіонаті. В той час універсал навчався в одному із ВНЗ. Під Києвом проводили студентський чемпіонат України, який відвідав відомий український тренер Станіслав Гончаренко, що на той момент очолював «Інтеркас». Помітивши перспективного гравця тренер проводив переговори із «Будівелом», але не зумів домовитися про трансфер.
У 2007 році Коваль у складі команди Дніпропетровської державної фінансової академії, основу якої складали гравці «Будівела», переміг на чемпіонаті Європи серед студентських команд[3].
Більшу частину першого кола сезону 2007/08 Коваль пропустив через травму, проте встиг забити 5 голів у чемпіонаті. На початку 2008 року гравець більше тижня перебував на перегляді в Санкт–Петербурзі у місцевому «Політесі» після чого перейшов у цей клуб. На той час він мав пропозицію із приблизно такими самими умовами від гранда українського футзалу - донецького «Шахтаря», але вирішав грати у більш сильному чемпіонаті[4].
Під час виступів за російську команду Ковалю пропонували змінити громадянство, але він не пішов на цей крок. У російський період кар'єри йому регулярно телефонував Станіслав Гончаренко і цікавився майбутнім універсала.
Літом 2010 року новим головним тренером «Політеха» став Юрій Руднєв, а Ковалем цікавилася низка українських клубів, втім Сергій дограв свій контракт до кінця[5].
Коли контракт з «Політехом» закінчилася, Коваль таки пристав на пропозицію Станіслава Гончаренка і у серпні 2011 року підписав дворічний контракт з львівською «Енергією», яку той очолював[6]. У складі «енергетиків» універсал провів наступні три сезони за які встиг виграти повний комплект нагород чемпіонату і три національні Кубки.
У липні 2014 року продовжив свою кар'єру у польській Екстраклясі, підписавши однорічний контракт з краківською «Віслою Кракбет»[7]. Краківський клуб виграв усі три трофеї в сезоні, але через брак коштів припинив своє існування.
Перед сезоном 2015/16 повернувся до «Енергії»[8] і в чемпіонаті забив 6 голів та віддав 1 гольову передачу[9], чим допоміг львівській команді виграти чемпіонський титул.
Після успішного сезону в «Енергії» підписав однорічний контракт з івано-франківським «Ураганом»[10].
На початку 2018 року Коваль повернувся в «Енергію»[11].
17 липня 2019 року повернувся в івано-франківський «Ураган»[12].
Виступав за студентську збірну України на ЧС-2014, де «жовто-блакитні» посіли 9-те місце[13].
Дебютний виступ універсала за національну збірну відбувся в двадцятишестирічному віці 11 лютого 2013 року, у виграному з рахунком 6:2 товариському матчі проти Польщі[14].
На чемпіонаті Європи 2016 року провів у складі збірної України усі 3 матчі і зробив 3 гольові передачі.
Одружений[15].
Бронзовий призер Кубку великого Дніпра: 2006[16]
Чемпіон Європи серед студентів: 2007
Суперкубок України
Володар (1): 2018
- Володар Кубка Львівщини: 2015[17]
- Володар Кубка Бескидів: 2011[18]
- Бронзовий призер Кубка Львівщини: 2011[19]
«Вісла Кракбет»
Чемпіон Польщі: 2014/15
- Володар Кубка Польщі: 2014/15
- Володар Суперкубка Польщі: 2014
- Екстра-ліга
Чемпіон (1): 2020/21
Бронзовий призер чемпіонату України (1): 2019/20
- ↑ Informacje o zawodniku Sergyi Koval [Архівовано 19 Лютого 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ ШЛЯХ ДО МЕТИ: АНДРІЙ ФЕДЮК, РОМАН КОРДОБА, СЕРГІЙ КОВАЛЬ
- ↑ Алексей Сагайдаченко - чемпион Европы среди студентов! [Архівовано 2016-05-30 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Праздник открытого футзала [Архівовано 30 Травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Игрок «Будивела» - в «Политехе» [Архівовано 30 Травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.) - ↑ Юрий Руднев - главный тренер Политеха [Архівовано 30 Травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чепорнюк та Коваль стали «енергетиками». Архів оригіналу за 30 Травня 2016. Процитовано 30 Травня 2016.
- ↑ Олександр Бондар і Сергій Коваль – гравці Вісли Кракбет. Архів оригіналу за 30 Травня 2016. Процитовано 30 Травня 2016.
- ↑ Сергій Коваль повертається в «Енергію». Архів оригіналу за 30 Травня 2016. Процитовано 30 Травня 2016.
- ↑ Екстра-ліга. Підсумкова статистика сезону 2015/2016. Архів оригіналу за 30 Травня 2016. Процитовано 30 Травня 2016.
- ↑ ОФІЦІЙНО: СЕРГІЙ КОВАЛЬ - ПЕРШИЙ НОВОБРАНЕЦЬ «УРАГАНУ». Архів оригіналу за 6 Серпня 2016. Процитовано 8 Червня 2016.
- ↑ Сергій Коваль — гравець “Енергії”. Архів оригіналу за 17 Липня 2019. Процитовано 17 Липня 2019.
- ↑ СЕРГІЙ КОВАЛЬ ПОВЕРТАЄТЬСЯ В РЯДИ ДРАКОНІВ!. Архів оригіналу за 17 Липня 2019. Процитовано 17 Липня 2019.
- ↑ Студенческая сборная Украины заняла на чемпионате мира девятое место (+ статистика, + видео) [Архівовано 2016-05-30 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Україна – Польща – 6:2 + ВІДЕО. Архів оригіналу за 30 Травня 2016. Процитовано 30 Травня 2016.
- ↑ Украина на сербском ЧЕ-2016: визитная карточка [Архівовано 30 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Итоги «Кубка большого Днепра» [Архівовано 2016-05-30 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Енергія» - володар «Кубка Львівщини-2015». Архів оригіналу за 30 Травня 2016. Процитовано 30 Травня 2016.
- ↑ Західноукраїнське дербі у Польщі на користь Енергії. Архів оригіналу за 17 Червня 2016. Процитовано 30 Травня 2016.
- ↑ "Кубок Львівщини-2011". День істини: в ЦСКА – золото, в «Енергії» - бронза * ВІДЕО. Архів оригіналу за 30 Травня 2016. Процитовано 30 Травня 2016.
- Сергій КОВАЛЬ: «Ще не звик до ігрового стилю Енергії» [Архівовано 17 Червня 2016 у Wayback Machine.]
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль на сайті Sport.ua [Архівовано 25 Лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті УЄФА [Архівовано 30 Травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на сайті АМФР (рос.)
- Профіль на сайті ГЛМФ (рос.)
- Профіль на сайті Futsal Polska [Архівовано 3 Червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
1 Євген Іваняк (в) • 2 Дмитро Сорокін • 3 Володимир Разуванов • 4 Дмитро Бондар • 5 Євгеній Валенко • 7 Євген Рогачов • 8 Сергій Коваль • 9 Михайло Грицина • 10 Сергій Журба • 11 Денис Овсянніков • 12 Дмитро Литвиненко (в) • 13 Олександр Сорокін • 14 Микола Грицина • 15 Олексій Фетько • Тренер: Олександр Косенко | | |