Ковач Ігор Костянтинович
| Ігор Костянтинович Ковач | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народився | 2 листопада 1924 станиця Пролетарська, Ростовська область, СРСР | |||||||||
| Помер | 24 жовтня 2003 (78 років) Харків, Україна | |||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||||||||
| Діяльність | композитор | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Ковач Ігор Костянтинович (2 листопаа 1924,станиця Пролетарська, нині Ростовська область Російської Федерації — 24 жовтня 2003, Харків) — український композитор. Заслужений діяч мистецтв України (1975).
Народився 2 листопада 1924 р. у станиці Пролетарській, Ростовської області. Батько — Ковач Костянтин Володимирович (24 грудня 1899 — 6 вересня 1939) — композитор та піаніст, Заслужений діяч мистецтв Абхазької АССР (1933). Перший збирач абхазьких народних пісень. Організатор музичного училища, симфонічного оркестру, етнографічного хору та струнного квартету в Сухумі.[1]
Учасник Другої світової війни.
Закінчив Харківську консерваторію по класу композиції В. Барабашова. У 1947—1954 рр. працював педагогом музичної школи та музичного училища в Ялті. З 1959 року — викладач, доцент (1977), професор (1982), завідувач кафедро композиції та інструментування (з 1983) Харківського інституту мистецтв. Лауреат Міжнародного конкурсу композиторів ім. Г. Венявського (Познань, 1966), обласної комсомольської премії ім. Зубарєва (1968). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1975), член Національної спілки композиторів України.
Автор музики до науково-популярного фільму «Діалектика якості» (1977) та документальних стрічок: «Революція продовжується» (1967), «Сторінки біографії» (1970). І. К. Ковач — автор творів: опери-балету «Та, що біжить по хвилях» (1987); опери «Блакитні острови» (1988); дитячих балетів «Північна казка» (1975), «Бембі» (1983); муз. комедій «Біля самого синього моря» (1977), «Шлях до сонця» (1981), «Фіктивне одруження» (1988); вок. –симф. — Ораторія (1970), «Пісня Ассоль» (1990); для симфонічного оркестру — Сюїта (1959), сюїта «Країна Гренландія» (1994), поема «Таврія» (1967), Святкова увертюра (1963), 4 симфонії (1965, 1981 — «Пам'яті А. Хачатуряна», 1983, 1984 — «Сни солдатські»), «Дифірамб» (1976); для камерного оркестру — Соната-пікколо (1975); Концертино — для фортепіано з оркестром (1974), для скрипки та камерного ансамблю (1985), для гобоя і камерного оркестру (1994), для віолончелі з концертом (1976, 1990) та ін.; п'єси, хори, романси, пісні; музики до театральних вистав і кінофільмів.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медалями.
Заслужений діяч мистецтв України (1975).
Помер 24 жовтня 2003 року в Харкові[2][3].
Син — Ковач Юрій Ігорович, педагог, диригент.[1]
- ↑ а б Ковач Юрій Ігорович (PDF). ХНУМ.
- ↑ МЕМОРІАЛЬНА ДОШКА, ПРИСВЯЧЕНА ПАМ'ЯТІ І. КОВАЧА. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
- ↑ Ковач І. К. Історія Харкова у пам'ятних дошках. Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Процитовано 26 листопада 2023.
- УРЕ [Архівовано 2 Листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Ковач Ігор Костянтинович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 453-454.
- Кононова О.В. Ковач Ігор Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Творчість композитора на YouTUBE https://www.youtube.com/channel/UCEKg5VBZrt2uVr9hhomSTHA
- Народились 2 листопада
- Народились 1924
- Померли 24 жовтня
- Померли 2003
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю Жукова
- Заслужені діячі мистецтв України
- Уродженці Пролетарського району
- Українські композитори
- Учасники Другої світової війни
- Випускники Харківської консерваторії
- Викладачі ХНУМ
- Науковці Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського
- Педагоги Харкова
- Митці Харкова
- Члени КПРС
- Померли в Харкові