Ковган Іван Васильович
| Ковган Іван Васильович Иван Васильевич Ковган | |
|---|---|
| Капітан 1-го рангу | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 вересня 1972 Копиль, Мінська область, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Смерть | 20 вересня 2023 (50 років) Джанятаг, Агдеринський район, Азербайджан (Збройні сили Азербайджану) |
| Національність | білорус |
| Alma Mater | Військовий університет Міністерства оборони Російської Федерації |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Росія |
| Рід військ | ЗС РФ |
| Війни / битви | Інтервенція Росії в Сирію Друга карабаська війна Російсько-українська війна (з 2014) Третя Карабаська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
Іван Васильович Ковган (23 вересня 1972, Копиль[1] — 20 вересня 2023, Джанятаг, Азербайджан) — російський воєначальник, заступник командувача підводних сил Північного флоту Росії з військово-політичної роботи. Учасник кількох військових конфліктів.
Народився в Копилі. Закінчив Тольяттинське вище військове будівельне командне училище (1993), факультет керівного складу органів виховної роботи Військового університету МО РФ (2005). Офіцерську службу проходив на Північному флоті, у тому числі: заступником командира з виховної роботи атомного підводного крейсера стратегічного призначення К-407 «Новомосковськ», заступником командира 31-ї Червонопрапорної дивізії підводних човнів з виховної роботи — начальником відділення виховної роботи дивізії. Остання висока посада — заступник командуючого силами Північного флоту з військово-політичної роботи. Після закінчення Другої Карабаської війни одночасно заняв посаду заступника командувача російського миротворчого контингенту, розміщеного в Карабасі за домовленістю між Баку, Єреваном та Москвою. Проживав у місті Гаджієво[2].
Від лютого 2022 року Північний флот РФ бере участь і у російському вторгненні в Україну. Повідомлялося, що у боях задіяні морська піхота, мотострілки, флотська авіація та ППО. Про участь Ковгана у війні російські ЗМІ нічого не писали[3].
20 вересня 2023 року під час повернення зі спостережного пункту, в районі села Джанятаг, автомобіль УАЗ із п'ятьма російськими миротворцями, серед яких був і Ковган, був розстріляний азербайджанськими військовими із стрілецької зброї. Загинули всі миротворці, що знаходилися в автомобілі. Інцидент стався під час поновлення широкомасштабних військових дій у Нагірному Карабаху, за підсумками яких регіон повністю повернувся під контроль Азербайджану[4]. Ковган не дожив за 3 дні до свого 51-го дня народження.
Похований в рідному місті. На церемонії прощавання були присутні батьки та близькі родичі, товариші по службі а також представники командування Північного флоту та підводних сил.
- Орден «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2-го ступеня.
25 листопада в Карабасі було встановлено меморіальну дошку на честь загиблих миротворців[5].
- ↑ 30 сентября в Беларуси состоялось прощание с капитаном 1 ранга — Ковганом Иваном Васильевичем.
- ↑ У Нагірному Карабаху загинув заступник командувача російського «миротворчого контингенту»
- ↑ У Нагірному Карабаху загинув заступник командувача підводних сил Північного флоту Росії
- ↑ Азербайджан заявил о гибели шести российских миротворцев в Нагорном Карабахе
- ↑ Российские военные открыли памятник в честь погибших 20 сентября в Арцахе миротворцев
- Народились 23 вересня
- Народились 1972
- Померли 20 вересня
- Померли 2023
- Нагороджені медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Уродженці Копилі
- Померли в Азербайджані
- Російські військові у війні проти України (з 2014)
- Капітани 1 рангу (Російська Федерація)