Ковила травнева
Ковила травнева | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Ковила (Stipa) |
Вид: | Ковила травнева (S. majalis)
|
Біноміальна назва | |
Stipa majalis Klokov, 1976
|
Ковила́ травне́ва (Stipa majalis)[1] — багаторічна рослина родини тонконогових, ендемік Причорномор'я. Вид занесений до Червоних книг України у статусі «Недостатньо відомий». Перспективна кормова і декоративна культура.
Трав'яниста рослина заввишки 50-100 см, що утворює щільні дернини, гемікриптофіт. Квітконосні стебла під вузлами запушені дрібними волосками 0,1-0,2 мм завдовжки, під суцвіттям коротко-щетинисто-запушені. Листки безплідних пагонів щетиноподібні, щільно згорнуті: у різновиду majalis — зсередини голі, по жилках дещо шорсткі від шипиків, закручена частина остюка гладенька; у різновиду setulosissima — зсередини коротко-густо-волосисті, закручена частина остюка щетиниста.
Суцвіття — волоть, що складається з 5-9 колосків. Її вісь негусто щетинисто-волосиста. Нижня квіткова луска 18,5- 21,5 мм завдовжки, крайові смужки волосків на ній доходять до основи остюка. Остюк 30-39 см завдовжки. Перо 6-8 мм завширшки.
Вид світлолюбний і посухостійкий, віддає перевагу чорноземам і ґрунтам, багатим на вапно. Зростає у різнотравно-бородачевих та різнотравно-типчаково-ковилових степах з домінуванням ковили Лессінга.
Квітне у травні, плодоносить у червні. Розмножується насінням. Запилення і розповсюдження насіння відбувається за допомогою вітру. Насіннєве відтворення виявлених популяцій послаблене.
Ареал виду остаточно не встановлений. Усі знахідки ковили травневої здійснені на теренах Західного і Північного Причорномор'я, а саме на правому березі Тилігульського лиману. Найбільший осередок розташований біля села Причорноморське (Одеський район Одеської області).
Недостатня дослідженність виду, незначна чисельність загалом та ізольованість популяцій зумовлюють низьку стійкість ковили травневої до порушення середовища. Головними загрозами є випасання худоби, заліснення схилів, розорювання степів. Станом на 2015 рік жоден з осередків не знаходився в межах природоохоронних територій, отже для відновлення виду необхідно виявити усі місця зростання і створити там заказники.
Ковила травнева добре поїдається худобою, має високі декоративні якості, тому її можна розглядати як перспективний вид для введення в культуру.
- Stipa setulosissima Klokov
- Stipa majalis subsp. setulosissima (Klokov) F. M. Vázquez & M. Gut.[1]
- Stipa majalis var. setulosissima (Klokov) Tzvelev
- ↑ а б The Euro+Med PlantBase. [Архівовано 18 Січня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Ковила травнева [Архівовано 18 Січня 2015 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Переглянуто 18 січня 2015