Код Джонсона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Код Джонсона — двійкова система числення, в якій два сусідні значення розрізняються лише в одному двійковому розряді.

Принципи формування коду Джонсона

[ред. | ред. код]

1. Код Джонсона є кодом із надлишком, тобто для числа розрядів більше 2 в коді Джонсона для кодування деякого числа станів потрібне більше число розрядів, ніж в двійковому арифметичному коді.

2. Код Джонсона є перешкодозахищеним кодом. Це означає, що кожна подальша комбінація відрізняється від попередньої значенням лише одного розряду. У схемотехніці лічильників цю властивість усуває одночасне перемикання багатьох елементів, характерне для двійкових лічильників при деяких переходах. Одночасне перемикання багатьох елементів створює такі струмові імпульси в ланцюгах живлення схем, які можуть викликати збої в роботі схеми.

3. Код Джонсона є циклічним кодом. Тобто остання комбінація відрізняється від першої також значенням лише одного розряду.

4. Формування коду Джонсона здійснюється з боку правих у бік лівих розрядів, а введення кожного нового розряду здійснюється до тих пір, доки у всіх розрядах не стоятимуть одиниці. Після цього в тому ж порядку (з боку правих у бік лівих розрядів) заповнюються нулі до тих пір, поки лише в старшому розряді не залишиться одиниця.

Приклад. Чотирибітний код Джонсона.

0000
0001
0011
0111
1111
1110
1100
1000

Див. також

[ред. | ред. код]