Перейти до вмісту

Козачонок Дмитро Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Козачонок Дмитро Валерійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження31 жовтня 1994(1994-10-31)
Застенки, Дубровенський район, Вітебська область
Смерть7 травня 2015(2015-05-07) (20 років)
Луганське
ПохованняГощанський район
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Вале́рійович Козачо́нок (нар. 31 жовтня 1994(19941031) — 7 травня 2015) — солдат 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Народився у Білорусі, згодом сім'я переїхала в село Курозвани, де Дмитро й закінчив 2010 року школу.

У серпні 2013 року пішов служити по контракту, старший механік—водій танкової роти, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади. Весною-літом 2014-го у складі бригади провів на блокпостах в зоні бойових дій.

В липні 2014-го у складі підрозділу прийняв бойове хрещення, побував в багатьох «гарячих» точках; воював за Савур-могилу, його танковий екіпаж збив із флагштока триколор та під шквальним вогнем прив'язав до нього український прапор.

7 травня 2015-го загинув близько опівдня в часі мінометного обстрілу російськими терористами позицій бригади на оборонних рубежах біля селища Луганське Донецької області.

10 травня Дмитра провели в останню путь, похований в селі Курозвани.

Лишилися мама та дві сестри-близнючки 1999 р.н.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 20 вересня 2015-го у Курозванівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку Дмитру Козачонку та освячено пам'ятник Дмитру Козачонку й Олегу Тарасюку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]