Очікує на перевірку

Кокарс Імантс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кокарс Імантс
латис. Imants Kokars
Народився16 серпня 1921(1921-08-16)[2]
Ґулбене, Латвія
Помер24 листопада 2011(2011-11-24)[1][2] (90 років)
Рига, Латвія
ПохованняЛісовий цвинтар
Країна Латвія
 СРСР
Діяльністьдиригент, музичний педагог, педагог
Alma materЛатвійська академія музики (1956)
Знання мовлатиська[3]
Брати, сестриGido Kokarsd
Нагороди
народний артист СРСР Народний артист Латвійської РСР
Хрест визнання Орден Трьох зірок 3 ступеня
Державна премія СРСР

Імантс Кокарс (латис. Imants Kokars, *16 серпня 1921, Гулбене - †24 серпня 2011, Рига) — латвійський хоровий диригент.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у місті Гулбене. Закінчив Ризький педагогічний інститут у 1957 році[4]. З 1955 по 1990 роки керував хором «Дзіедоніс». В 1969 році організував Ризький камерний хор «Ave Sol». Починаючи з 1965 року є незмінним учасником і головним диригентом зведеного хору на співочих святах в Латвії[4][5]. Професор і ректор Латвійської державної консерваторії ім. Я. Вітола (в 1977—1991 рр.)[6].

1969 року Імантс Кокарс знявся у фільмі «Хлопчаки острова Лівов» (режисери Ерік Лацис та Яніс Стрейч)[4].

Народний артист СРСР (1986), лауреат Державної премії СРСР (1979)[7]. Керівник і засновник хору Ave Sol.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://www.diena.lv/kultura/skatuve/miris-legendarais-kordirigents-imants-kokars-13916875
  2. а б в Discogs — 2000.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в г Імантс Кокарс. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 14 серпня 2011.
  5. Имантс Кокарс[недоступне посилання з квітня 2019] в хоровом словаре
  6. Выдающиеся деятели культуры Латвии :: Имантс Кокарс. Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 14 серпня 2011.
  7. а б Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 14. Киреев — Конго. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2009. — 751 с.: ил.: карт.
  8. ЛАТВІЯ <! - Заголовок доданий ботом -->. Архів оригіналу за 29 травня 2007. Процитовано 14 серпня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]