Перейти до вмісту

Коковихін Михайло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коковихін Михайло Миколайович
Народився23 січня 1883(1883-01-23)
село Дресвяново Вятської губернії, тепер Кіровської області, Російська Федерація
Помер13 вересня 1965(1965-09-13) (82 роки)
місто Москва, Російська Федерація
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
ПартіяВКП(б)
НагородиОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора

Михайло Миколайович Коковихін (нар. 23 січня 1883(18830123), село Дресвяново Вятської губернії, тепер Кіровської області, Російська Федерація — 13 вересня 1965, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, голова виконавчого комітету Уфимської губернської ради, депутат Установчих зборів Російської республіки в 1917 році, член ВЦВК і ЦВК СРСР. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1923—1934 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

Член РСДРП(б) з 1903 року.

У 1904—1907 роках — у російській армії. У 1904 році входив до військової соціал-демократичної організації Брест-Литовської фортеці.

У 1907—1909 роках — один із керівників Міньярської організації РСДРП Уфимської губернії.

У 1911 році заарештований, засуджений до адміністративного заслання на 3 роки в село Усть-Цильма Архангельської губернії. У 1913 році звільнений. Повернувся на Міньярський завод, де керував більшовицькою організацією.

У 1914—1917 роках служив у російській імператорській армії в містах Уфі та Гродно і на Південно-Західному фронті, учасник Першої світової війни. З листопада 1917 року — заступник голови революційного комітету Південно-Західного фронту.

У 1918 році — комісар загону РСЧА Східного фронту. Брав участь у боях партизанського загону проти білочехів.

У 1918 році — голова виконавчого комітету Міньярської окружної ради, голова виконавчого комітету Сімської окружної ради та Сімського окружного суду Уфимської губернії.

У 1918—1919 роках — член урядової комісії з націоналізації підприємств, член окружної Ділової ради, голова Північно-Вятського гірничого окружного військово-революційного комітету Вятської губернії.

У 1919—1920 роках — завідувач Вятського губернського відділу соціального забезпечення.

З 8 березня по 13 жовтня 1920 року — голова Вятської губернської Ради народного господарства.

У 1920 році — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Уфимського губернського комітету РКП(б).

У 1920—1921 роках — голова виконавчого комітету Уфимської губернської ради.

У 1921—1922 роках — завідувач відділу агітації та пропаганди Уральського бюро ЦК РКП(б).

У 1922—1923 роках — завідувач відділу Омутнинського повітового комітету РКП(б) Вятської губернії.

У 1923 році — завідувач промислової інспекції Центральної контрольної комісії РКП(б).

У 1924—1926 роках — голова Уральської обласної контрольної комісії РКП(б).

1 січня 1926 — 26 червня 1930 року — член президії Центральної контрольної комісії ВКП(б).

У 1927 році — завідувач групи низового радянського апарату Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.

У 1928—1929 роках — голова Центрально-Чорноземної обласної контрольної комісії ВКП(б).

У 1934—1937 роках — заступник народного комісара соціального забезпечення РРФСР.

З 1938 року — на пенсії.

У 1941—1942 роках — начальник сектора кадрів Кіровської обласної контори Державного банку СРСР.

У 1943—1944 роках — в Ленінському районному військовому комісаріаті Москви.

Потім — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 13 вересня 1965 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]