Колегіум Орієнтале

Колегіум Орієнтале^[1]
Колегіум Орієнтале
Collegium Orientale (COr)
	48°53′26″ пн. ш. 11°11′09″ сх. д. / 48.8906° пн. ш. 11.1857° сх. д.
Тип	Семінарія для кандидатів Східних Католицьких, Помісних та Православних Церков
Країна	Німеччина
Розташування	Айхштет, Німеччина
Засновано	1998
Ректор	о. д-р Олександр Петринко
Студентів	38
Штаб-квартира	Баварія
Адреса	Leonrodplatz 3, 85072 Eichstätt, Deutschland
Сайт	collegium-orientale.de
	Collegium Orientale у Вікісховищі

Колегіум Орієнтале (нім. Collegium Orientale, офіційне скорочення COr) — це семінарія Східного обряду для семінаристів та священиків, яка створює сприятливі умови для навчання та духовного розвитку. Студенти Колегіуму належать до різноманітних Східних Церков.^[2] Цей феномен відрізняє заклад від усіх інших семінарій. Значна більшість, а саме 24 студенти, належать до УГКЦ. У Колегіумі мають можливість навчатися одружені та неодружені семінаристи.

Історія

Колегіум був заснований 1 вересня 1998 р. з ініціативи колишнього Айхштетського єпископа Вальтера Мікса^[3], за згодою Святішого Престолу, Німецької Єпископської Конференції та Блаженішого Любомира Гузара, тодішнього помічника, з делегованими правами, Кардинала Любачівського^[4]. Колегіум Орієнтале входить до складу Айхштетської єпархії.

Відносини між Колегіумом Оріентале та УГКЦ

Між Колегіумом та УГКЦ існують хороші відносини, тісна співпраця з українськими семінаріями (Львівска Духовна семінарія Святого Духа, Тернопільська Духовна семінарія ім. Патріарха Йосипа Сліпого, Івано-Франківська Духовна семінарія ім. св. свящ. Йосафата, Дрогобицька Духовна семінарія ім. бл. свящ. Северина, Віталія та Якима, Ужгородська Духовна семінарія ім. св. Теодора Ромжі). В Колегіумі здійснено переклад Літургії Івана Златоустого, Василія Великого та Літургії Передосвячених дарів, які затвердив Верхо́вний архієпи́скоп Української греко-католицької церкви Святосла́в Шевчу́к.^[5]. Заклад створює для духовенства УГКЦ перспективи, які в Україні на даний час відсутні, як-от написання кандидатських чи докторських дисертацій з різноманітних богословських дисциплін. В Колегіумі були також перекладені документи з державного архіву, життєві історії духовенства та мирян УГКЦ між 1946 та 1989 роками, в час жорстоких переслідувань УГКЦ, під назвою «До Світла Воскресіння крізь терни катакомб»^[6], на німецьку мову «Zum Licht der Auferstehung durch die Dornen der Katakomben»^[7]. Кожного року ректор та віце-ректор беруть участь у засіданнях «Комісії священичого виховання в семінаріях».

Сучасний стан та завдання

На даний час в Колегії навчаються 38 студентів з наступних Церков Східного обряду: ГКЦ України та Мукачівської єпархії, Угорщини, Словаччини, Польщі, з Мелькітської, Маронітської, а також з Сиро-Малабарської та Сиро-Маланкарської Церков. Поряд з католицькими студентами студіюють також православні семінаристи з УПЦ (МП), з Грузинської Апостольської Автокефальної Церкви та з Вірменської Апостольської Церкви. Основа спільного життя — це духовне формування та студії при Айхштетсько-Інґолштадтському католицькому університеті. Взаємне пізнання, обмін досвідом, традиціями — мета Колегіуму Оріентале.^[8]. Два рази в рік виходить колегіальний часопис «ContaCOr», який містить наукові статті, інформує читачів про життя в Колегії, наукові досягнення^[9].

Літургія

Хоча переважна більшість богослужінь відбуваються в Візантійському обряді, проте через екуменічний характер закладу вони провадяться і в інших східних літургійних обрядах. В неділі та свята крім семінаристів беруть активну участь в Літургії (на німецькій мові), також і вірні різних національностей, яким Візантійський обряд не є чужим.

Ректори

1998 — 2008 — ректор о. д-р. Андреас Тієрмаєр
2008-2014 — ректор о. Пауль Шмідт
2014 — ректор о. д-р. Олександр Петринко

Примітки

↑ http://www.collegium-orientale.de/startseite/
↑ http://www.bistum-eichstaett.de/collegium-orientale/ [Архівовано 27 жовтня 2015 у Wayback Machine.] - https://www.youtube.com/watch?v=VWERyZYzPVo [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.]
↑ Collegium Orientale in Eichstätt eröffnet. Österr. St.Georgs-Gemeinde Istanbul. Процитовано 22 жовтня 2015.
↑ Eichstätter Spuren in der Welt — Festschrift zur Verabschiedung von Domkapitular Prof. Dr. Bernhard Mayer (ISBN 978-3-9813219-2-0)
↑ Die göttliche Liturgie unseres Heiligen Vaters Johannes Chrysostomus (ISBN 978-3-9815216-1-0); Die göttliche Liturgie unseres Heiligen Vaters Basilius des Grossen (ISBN 978-3-9815216-2-7); Die göttliche Liturgie der vorgeweihten Gaben (ISBN 978-3-9815216-3-4)
↑ До Світла Воскресіння крізь терни катакомб. — Львів 2012
↑ Zum Licht der Auferstehung durch die Dornen der Katakomben. — Lviv 2013 (ISBN 978-966-2778-08-3)
↑ Пор. документацію на Сайт колегіуму. [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]
↑ ContaCOr (ISSN: 2364-5202).

[1] ttp://www.collegium-orientale.de/startseite/

[2] ttp://www.bistum-eichstaett.de/collegium-orientale/ [Архівовано 27 жовтня 2015 у Wayback Machine.] - https://www.youtube.com/watch?v=VWERyZYzPVo [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.]

[3] Collegium Orientale in Eichstätt eröffnet. Österr. St.Georgs-Gemeinde Istanbul. Процитовано 22 жовтня 2015.

[4] Eichstätter Spuren in der Welt — Festschrift zur Verabschiedung von Domkapitular Prof. Dr. Bernhard Mayer (ISBN 978-3-9813219-2-0)

[5] Die göttliche Liturgie unseres Heiligen Vaters Johannes Chrysostomus (ISBN 978-3-9815216-1-0); Die göttliche Liturgie unseres Heiligen Vaters Basilius des Grossen (ISBN 978-3-9815216-2-7); Die göttliche Liturgie der vorgeweihten Gaben (ISBN 978-3-9815216-3-4)

[6] До Світла Воскресіння крізь терни катакомб. — Львів 2012

[7] Zum Licht der Auferstehung durch die Dornen der Katakomben. — Lviv 2013 (ISBN 978-966-2778-08-3)

[8] Пор. документацію на Сайт колегіуму. [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]

[9] ContaCOr (ISSN: 2364-5202).

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]