Перейти до вмісту

Колесников Владислав Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Владислав Колесников
Народився9 липня 1997(1997-07-09)
Тольятті, Самарська область, Росія Росія
Помер25 грудня 2015(2015-12-25) (18 років)
Жигульовськ, Самарська область, Росія Росія
·самогубство
ГромадянствоРосія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьстудент, блогер
Відомий завдякиблогер, опозиціонер

Владислав Павлович Колесников (рос. Владислав Павлович Колесников; 9 липня 1997, Тольятті, Самарська область, Росія — 25 грудня 2015, Жигульовськ, Самарська область, Росія) — російський опозиціонер, противник російської агресії проти України, блогер. Доведений до самогубства.

Став широко відомий на початку червня 2015 року[1], коли прийшов на заняття у футболці з українським прапором і написом «Повернути Крим!» та вивісив у Подольську банер з антивоєнним гаслом. При проходженні медичної комісії у військкоматі увімкнув на телефоні Гімн України. Після інцидентів був відрахований з технікуму, потрапив в поле зору російських спецслужб, став об'єктом численних провокацій[2] та зазнавав цькування з боку родичів, керівництва технікуму, однокласників, журналістів та поліції.

25 грудня прийняв смертельну дозу ліків.

Переслідування

[ред. | ред. код]

29 червня 2015 в центральній російській газеті «Комсомольська правда» про Владислава Колесникова з'явилась розлога стаття «Из кулинарного техникума в „борцы с режимом“»[2], з якої достеменно видно технологію здійснення провокацій щодо неповнолітнього, на той час, хлопця: прихід до неповнолітнього офіцера поліції у супроводі автоматника; «биття скла» у під'їзді власного будинку, коли «підозрюваний» одночасно перебуває в будинку і на подвір'ї; та, власне, і сама стаття з прізвищем та світлинами хлопця та описом деталей його особистого життя.

Реакція на смерть

[ред. | ред. код]

Вістка про смерть Владислава викликала шок в соціальних мережах: Айдер Муждабаєв, Саша Сотник, Аркадій Бабченко, Віталій Портников та інші журналісти та блогери висловили з приводу загибелі 18-ти річного російського опозиціонера слова скорботи[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волчьок, Дмитро (10 червня 2015). В военкомате я включил гимн Украины (рос.) . Радио Свобода. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
  2. а б Из кулинарного техникума в «борцы с режимом» // Комсомольська правда, 29.06.2015. Архів оригіналу за 14.01.2016. Процитовано 27.12.2015.
  3. Портніков, Віталій (26 грудня 2015). Соцсети потрясла смерть в РФ юноши, поддержавшего Украину (рос.) . republic.com.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]