Колесов Микола Борисович

	Микола Колесов
Особисті дані
Повне ім'я	Микола Борисович Колесов
Народження	16 лютого 1956
	Москва, СРСР
Смерть	23 серпня 1998 (42 роки)
	Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Зріст	174 см
Вага	72 кг
Громадянство	СРСР; Росія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесов.

Микола Борисович Колесов (рос. Николай Борисович Колесов, нар. 16 лютого 1956, Москва — пом. 23 серпня 1998, Москва) — радянський та російський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Ігрова кар'єра

Вихованець школи «Динамо» (Москва)^[1]. 1976 року дебютував в московському «Динамо» в Вищій лізі СРСР. Всього за «Динамо» відіграв 73 матчі, забив 13 м'ячів.

1980 року пішов з «Динамо», оскільки не бачив довіри до себе з боку тренерів. Перейшов до «Кубані», де провів кілька яскравих сезонів. У сезоні 1986 пішов з «Кубані»: спочатку місяць був в Іжевську, але так і не був заявлений. Влітку 1986 року покликали в Калінін, але теж не заявили. Однак запропонували стати тренером, і Колесов другу частину сезону допомагав тренеру місцевої «Волги» Бабуріну. У підсумку, допоміг команді залишитися у 2-й лізі.

1987 року Колесова покликали назад в «Кубань», допомогти команді, яка вилетіла в Другу лігу. Провівши сезон в Краснодарі, він допоміг команді зайняти перше місце в групі, а потім і у фінальному турнірі між переможцями груп.

1988 року, на запрошення свого друга Миколи Латиша, кілька місяців відіграв за тульський «Арсенал». У 1989 році відіграв сезон за «Зорю» (Бєльці). Хоча команда грала слабо, але Колесов запам'ятався уболівальникам. Вони після сезону не хотіли його відпускати, але він віддав перевагу грати у ветеранських турнірах.

1990 року, на запрошення ще одного друга, Юрія Резніка, виступав за полтавську «Ворсклу».

1991 року, під час однієї з ветеранських ігор, суддя матчу Віктор Халапурдін, друг Валерія Четверикова, натякнув Колесову, що його чекають в «КАМАЗі». Спочатку Микола відмовлявся, але коли під час від'їзду на одну з ветеранських ігор, його зустрів на вокзалі Четвериков, що стояв під сильним дощем, то зрозумів — наміри керівництва «КАМАЗу» серйозні.

З 1991 року грав у Набережних Човнах. Пройшов з командою шлях від союзної буферної зони до вищої ліги Росії.

Продовжував грати до 38 років. Всього в чемпіонатах СРСР і Росії провів 465 ігор, забив 92 м'ячі. Влітку 1995 в Набережних Човнах, на переповненому стадіоні, йому влаштували офіційні проводи з футболу.

По закінченні професійної кар'єри грав у ветеранських турнірах.

Помер 23 серпня 1998 на 43-му році життя у Москві від пухлини головного мозку^[2]. Похований на Кунцевському кладовищі.

Досягнення

Чемпіон СРСР: 1976 (в);
Бронзовий призер чемпіонату СРСР:1975
Переможець Кубку СРСР: 1977;

Примітки

↑ Колесов Николай Борисович. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 6 листопада 2013.
↑ У своих ворот. Умер Николай Колесов. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 6 листопада 2013.

Посилання

Колесов Микола Борисович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
Статистика футболіста на сайті klisf.ru^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Колесов Николай Борисович. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 6 листопада 2013.

[2] У своих ворот. Умер Николай Колесов. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 6 листопада 2013.

[1]

[2]