Колесов Орест Андрійович

Колесов Орест Андрійович
Народився	12 вересня 1926(1926-09-12) Сталін, СРСР
Помер	невідомо
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	політик
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Партія	КПРС
Нагороди	Нагрудний знак «Шахтарська слава» Нагрудний знак «Шахтарська слава» Нагрудний знак «Шахтарська слава»

Орест Андрійович Колесов (12 вересня 1926(1926-09-12), Сталін — невідомо) — український радянський діяч, міністр вугільної промисловості УРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 9-го скликання. Член ЦК КПУ в 1976–1981 р. Доктор технічних наук (1995), академік Академії інженерних наук України.

Біографія

Народився в родині шахтаря.

Трудову діяльність розпочав у 1943 році слюсарем розрізу № 2 тресту «Богуславуголь» Свердловської області РРФСР.

У 1944 році поступив у Свердловський гірничий інститут, потім перейшов у Донецький індустріальний інститут, який закінчив у 1950 році, отримавши спеціальність гірничого інженера з розробки родовищ корисних копалини.

У 1950–1954 роках — помічник начальника дільниці шахти, начальник виробничо-технічної частини копальні, начальник дільниці вугільного комбінату «Дальстроя», заступник начальника відділу управління «Дальстройуголь» РРФСР.

Член КПРС з 1953 року.

У 1954–1963 роках — заступник головного інженера, головний інженер, начальник низки шахт тресту «Октябрвугілля» Сталінської області.

У 1963–1974 роках — керуючий тресту «Макіїввугілля», начальник комбінату «Макіїввугілля» Донецької області. У 1973 році навчався в Інституті управління народним господарством СРСР.

У лютому — травні 1974 року — 1-й заступник міністра вугільної промисловості Української РСР.

4 травня 1974 — 13 грудня 1978 року — міністр вугільної промисловості Української РСР.

У грудні 1978 — 1995 року — директор Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості Донецької області.

У 1995—2003 роках — завідувач відділу перспективного розвитку та науково-дослідницької діяльності конструкторських розроблень Центрального штабу Державної воєнізованої гірничо-рятувальної служби у місті Донецьку.

У 2003—2009 роках — завідувач відділу нормативних документів, з 2009 року — радник начальника Донецького експертно-технічного центру Держгірнпромнагляду України.

Потім — на пенсії у Донецьку.

Нагороди

• орден Леніна
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• почесна грамота Президії Верховної Ради СРСР
• кавалер знаку «Шахтарська слава» 1-3-го ст.
• лауреат премії Ради Міністрів СРСР
• медалі

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР. Девятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1974. (рос.)
• [1] [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• [2]