Колодне (Столинський район)
|
село Колодне | ||||
| Транслітерація назви | Kalodnaje | |||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Основні дані | ||||
| 51°56′32″ пн. ш. 26°29′06″ сх. д. / 51.942299° пн. ш. 26.485016° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Столинський район | |||
| Рада | Радчицька сільська рада | |||
| Населення | 481 (2009[1]) | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225523 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 230 км | |||
  Колодне | ||||
  Колодне Колодне (Берестейська область) | ||||
 | ||||
 Колодне у Вікісховищі | ||||
Колодне[2][3] (біл. Калоднае) — село в Білорусі, у Столинському районі Берестейської області[1]. Орган місцевого самоврядування — Радчицька сільська рада[1].
Розташоване за 25 км на південний захід від Столина, на шляху Пинськ — Столин[2].
Власником маєтку у селі були Скирмунти та Гертінги[2]. У 1863 році поблизу Колодного відбулася збройна сутичка за участі польського повстанського загону Траугутта-Ваньковича, у якій повстанці зазнали поразки[2].
За даними українського націоналістичного підпілля, 16 грудня 1943 року більшовицький відділ Фьодорова відібрав у мешканців Колодого збіжжя[3].
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 481 особа[1].
У селі мешкає 200 родин потомків переселенців з центральної Білорусі, які досі зберігають білоруську мову[2].
- ↑ а б в г Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 19 січня 2020. (англ.)
- ↑ а б в г д Леонюк В. Колодне // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — С. 87. — ISBN 978-966-325-135-6.
- ↑ а б Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — С. 309.