Колодіївка (Тернопільський район)
| село Колодіївка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Скалатська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040430040093030 |
| Облікова картка | Колодіївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1568 |
| Населення | 1 110 |
| Територія | 4.030 км² |
| Густота населення | 275.43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47844 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°28′18″ пн. ш. 25°54′41″ сх. д. / 49.47167° пн. ш. 25.91139° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Найближча залізнична станція | Скалат |
| Відстань до залізничної станції |
9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Колодіївка | |
 Колодіївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Колоді́ївка — село на заході України, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 року підпорядковувалося сільраді з центром у селі Панасівка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади. У зв'язку з переселенням жителів хутір Скала виключений із облікових даних. Розташоване на сході району.
Населення — 1110 осіб (2001).
В полях, на схід від села, виявлено поселення черняхівської культури.
У селі помітні сліди Княжого тракту — шляху часів Русі.
Перша писемна згадка — 1568 року як власність Я. Сенявського.
Діяли «Просвіта» (від 1895), «Сільський господар» (від 1928), «Союз українок» (від 1937) та інші товариства, кооператива.
Населення
1110 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису:
Українська - 100%
- церква святого великомученика Димитрія (1904 р., мурована).
Останнього вівторка кожного місяця у церкві Святого Дмитрія відбуваються молитви за оздоровлення, на які з'їжджаються тисячі прочан з усіх куточків України. - костел святого Станіслава Костки (відбудований на початку ХХІ ст.)
- монастир святого Теодора Студита (1995 р., перенесено із Риму старанням Кардинала Любомира Гузара)
- капличка біля Колодіївського джерела Пресвятої Богородиці (2003 р.).
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р., скульп. Яків Ягода)
- хрест із Розп'яттям (раніше зберігався у парафіяльному костелі Тернополя) на цвинтарі.
- Комплексна пам'ятка природи місцевого значення Прохова скалка.
- Колодіївське джерело Пресвятої Богородиці.
Розташоване на східній околиці, освячене 2003 року після з'явлення прочанам образу Богородиці, впорядковане, споруджено капличку з статуєю («фігурою») Святої Марії[1].
Діють загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, фольклорний гурт «Колодіївські забави». Громадська організація «КОЛОДІЇВСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК».
- доктор Юрчинський Остап Никифорович — громадський і політичний діяч, делегат УНРади ЗУНР від Чортківського повіту
- Роман Слюзар — український правник, громадський діяч[2], доктор права, голова Виділу Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»[3]
- священник Слюзар Володимир — реліґійно-громадський діяч, репресований «совітами», брат Слюзара Романа, небіж Студинського Кирила[4]
- підприємець, український громадський діяч у Канаді, мемуарист, автор монографій та публікацій в періодичних виданнях історичних досдіджень новітньої історії України — Олександр Брик
- Мисик Олег Іванович (1957) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу. Генеральний консул України у Бересті.
- громадські діячі:
- польський письменник Владислав Козебродський,
- фольклорист і краєзнавець М. Крищук,
- господарник і громадський діяч Н. Миколюк,
- доктор політології, дипломат І. Мисик
- господарник, кандидат економічних наук М. Чирка
- лінгвіст Я. Хануш.
- козацький полковник Максим Кривоніс
- фольклорист о. Г. Галька
- письменники Іван Франко, Андрій Малишко
- Верховний архієпископ Києво-Галицький, Глава Української греко-католицької церкви Гузар Любомир
- ієромонах Планчак Григорій.
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Святого Дмитрія -
Костел святих Анни та Станіслава у Колодіївці -
Монастир Святого Теодора Студита -
Школа -
Статуя Божої Матері -
Став біля села
- ↑ М. Крищук. Колодіївське джерело Пресвятої Богородиці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 141
- ↑ В. Слюзар. Слюзар Роман Климентійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 296
- ↑ М.Хархаліс. Доповнення відомостей про ПСК // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник… с. 308
- ↑ В. Слюзар. Слюзар Володимир Климентійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 295
- ↑ Х. Весна. Брик Роман Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 185
- ↑ Мельничук Б. Козяр Петро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 134. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Мельничук Б. Стрик Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 599. — ISBN 978-966-528-318-8.
- І. Гаврильцьо, М. Крищук. Колодіївка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 140–141.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |