Коломийський провулок
Коломийський провулок Київ | |
---|---|
Місцевість | Голосіїв |
Район | Голосіївський |
Назва на честь | м. Коломия |
Колишні назви | |
Комиївський, Коломиївський, Коломієвський, Коломійцевський, Коломійчеський, Коломійченський | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 660 м |
Координати початку | 50°23′17.5″ пн. ш. 30°29′40.6″ сх. д. / 50.388194° пн. ш. 30.494611° сх. д. |
Координати кінця | 50°23′37.5″ пн. ш. 30°29′29.8″ сх. д. / 50.393750° пн. ш. 30.491611° сх. д. |
поштові індекси | 03127, 03022 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | ![]() |
Автобуси | А 19, 78, 119 (по Васильківській вулиці) |
Тролейбуси | Тр 11, 43 (по Голосіївському проспекту)
Тр 12 (по Васильківській вулиці та Голосіївському проспекту) Тр 45 (по Васильківській вулиці) |
Найближчі залізничні станції | Київ-Деміївський |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Навчальні заклади | Київська школа екстернів (№ 4) |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10724 |
У проєкті OpenStreetMap | r1418974 |
Мапа | |
![]() | |
![]() ![]() |
Коломи́йський прову́лок — провулок у Голосіївському районі міста Києва, місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до Васильківської вулиці.
Прилучаються вулиці Зої Бутенко і Юлії Здановської.
Провулок відомий з 1924 року під назвою Комиївський. З другої половини 1930-х років фігурує під назвами Коломієвський або Коломиївський. У 1930–50-х роках у офіційних довідниках і документах щодо провулку також застосовувалися назви: Коломійцевський, Коломійчеський, Коломійченський. Сучасна «уточнена» назва — з 1985 року[1].
У 1950–60-х роках був значно продовжений (пролягав від Васильківської вулиці до кінця забудови) і повністю перебудований. Житлова забудова вулиці представлена здебільшого цегляними п'ятиповерховими «хрущовками»
Саме тут у 1957 була побудована перша київська «хрущовка»[2].
Назва Коломиївська вулиця у 1950–80-х роках побутувала щодо відрізку теперішньої Сумської вулиці від Васильківської до Козацької вулиці.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 22 липня 1985 року № 611 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2940. Арк. 88, 89. [Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2013.]
- ↑ Знести «хрущовки» з обличчя міст: як це буде і хто від цього виграє. Економічна правда. 12 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- Коломийський провулок // Веб-енциклопедія Києва.
- Коломиївський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 79.
- Коломиївський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 118.
- Коломийський провулок // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 100. — ISBN 5-88500-070-0.
- Коломийський провулок // Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 27. — ISBN 966-95457-1-5.
- Коломийський провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 107. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Коломийський провулок // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
![]() |
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |