Перейти до вмісту

Кельн

Редагувати посилання
Координати: 50°56′26.4″ пн. ш. 6°57′35.7″ сх. д. / 50.940667° пн. ш. 6.959917° сх. д. / 50.940667; 6.959917
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Колонія Агриппіни)
У Вікіпедії є статті про: Колонія (значення) та Колон.
Кельн
Köln
Герб Прапор
герб прапор
Кельн
Кельн
Основні дані
50°56′26.4″ пн. ш. 6°57′35.7″ сх. д. / 50.940667° пн. ш. 6.959917° сх. д. / 50.940667; 6.959917
Країна Німеччина
Регіон Північний Рейн-Вестфалія
Столиця для Кельн, Галльська імперія, Кельнське курфюрство і Landschaftsverband Rheinlandd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Райн-Ерфт, Райн-Зіг, Райніш-Бергішер, Леверкузен, Меттман, Рейн-Нойс, Гюрт ?
Поділ
  • Кельн-Інненштадтd, Rodenkirchend, Lindenthald, Ehrenfeldd, Nippesd, Chorweilerd, Porzd, Kalkd, Mülheimd
    • Засновано 50 р. н. е.
    Площа 405.15 км²
    Населення 1 007 119 (31.12.2010)[1]
    Агломерація 6 573 567
    Висота НРМ 59 м[2]
    Водойма Рейн
    Назва мешканців нім. Kölner, нім. Kölnerin, нім. Kölnerinnen, англ. Cologner, есп. Kolonjano, ісп. colonés, ісп. colonesa, фр. Colognais і фр. Colognaise
    Міста-побратими Ліверпуль (травень 1952)[3], Еш-сюр-Альзетт[4], Лілль[4], Льєж (3 липня 1958)[5][6], Роттердам, Турин[4], Кіото (29 травня 1963), Туніс, Турку, Neuköllnd, Клуж-Напока (13 листопада 1976)[7][8], Тель-Авів-Яфо, Барселона, Пекін, Салоніки, Корк, Corintod, Індіанаполіс (1988), Волгоград (28 листопада 1988)[9][10], Трептов-Кепенік, Катовиці (1991), Вифлеєм (1996), Стамбул (1997), Ріо-де-Жанейро (19 вересня 2011)[11], Цзяоцзо
    Телефонний код (00) 0221
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів K[12]
    GeoNames 3247451
    OSM r62578  ·R
    Поштові індекси 50441-51149
    Міська влада
    Lord Mayor of Cologned Henriette Rekerd
    Вебсайт офіційна
    Мапа
    Мапа
    Кельн. Карта розташування: Німеччина
    Кельн
    Кельн
    Кельн (Німеччина)
    CMNS: Кельн у Вікісховищі

    Кельн (нім. Köln) — місто в Німеччині, у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Четверте за кількістю населення місто країни після Берліна, Гамбурга і Мюнхена; третє найбільше за площею. Найбільше місто федеральної землі. Заснований в I ст. н. е. як римська колонія. У 953–1803 рр. було столицею самоврядного Кельнського архієпископства (курфюства) в складі Священної Римської імперії. Сильно постраждало внаслідок бомбардувань під час Другої світової війни (1940—1945). Відоме своєю культурною та архітектурною спадщиною (Кельнський собор, Кельнський університет), а також подіями міжнародного значення, що відбувалися в місті.

    Назва

    [ред. | ред. код]
    • Кельн (нім. Köln МФА: [kœln] ( прослухати)) — сучасна німецька назва, узгоджена з настановою чинного українського правопису передавати ö, œ, oe українським е.
    • Кьо́льн — альтернативна назва[13]; суперечить чинній настанові правопису.
    • Коло́нія (лат. Colonia) — латинська назва міста.
    • Коло́н (фр. і англ. Cologne) — назва міст у ряді європейських мов.

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Античність

    [ред. | ред. код]

    На цій території тривалий час мешкало кельтське плем'я ебуронів. Останні виступили у 53 році до н. е. проти римлян на чолі із Гаєм Юлієм Цезарем, але зазнали поразки. Вслід за цим Цезар поселив у цій місцині союзне германське плем'я убіїв.

    Кельн одне з найстаріших міст Німеччини. Спочатку називався Oppidum Ubiorum. З часом отримав назву «Колонія Агрипіна» від імені народженої тут правнуки імператора Авґуста — Агрипіни молодшої (лат. Colonia Agrippina, повністю - Colonia Claudia Ara Agrippinensium).

    У 20 або 19 році до н. е. Марк Віпсаній Агріппа дозволив убіям пересилитися на Лівобережжя Рейну. Агріппа дозволив їм влаштуватися в Кельнській бухті. Це зміцнило позиції римлян на Рейні. Поселення убіїв організували в самоврядну громаду античного типу — civitas Ubiorum (Цивітас Убіорум), що було неподалік від військового табору. З останнього Друз та Тиберій у 16-13 роках до н. е.

    Близько 7-10 років н. е. усі поселення перетворилися на єдине поселення з чітким плануванням. За формою являло собою неправильний, відповідно до контуру височини, чотирикутник, що мав площу близько 1 км2. Дві осі, які перетиналися під кутом 90°, досі лежать в основі найжвавіших кельнських вулиць — Hohe Straße (античне — Cardo maximus) і Schildergasse (античне — Decumanus maximus). Відповідно, всю територію римські архітектори розбили на прямокутники мережею широких вулиць. В результаті утворилося 70 інсул-кварталів (insulae) з боками близько 100 м. Значну їх частку, між валом, що тягнувся паралельно Рейну, і Cardo maximus, було відведено для громадських будівель. Там згодом розмістилися адміністративні будівлі, зокрема ставка військового командування (преторій), форум і храми. Важливою спорудою був Вівтар убіїв (ara Ubiorum), що згідно Тациту, до 15 року набув загальногерманського значення.

    50 року за наказом імператора Клавдія Кельн отримав статус міста італійського права. Тоді ж було змінено його назву на Colonia Claudia Ara Agrippinensium. Набуття нового статусу відбулося з ініціативи Агрипіни Молодшої, дружини імператора Клавдія, яка вирішила таким чином вшанувати місце свого народження. Сюди було переведено ветеранів як колоністів. У 69-70 та 88 роках місто було центром повстань і змов проти імператорської влади в Римі. 85 року за рішення імператора Доміціана стає головним містом провінції Нижня Германія (provinciae caput). 96 року саме в Колонії Агрипіна було оголошено імператором Траяна.

    У повсякденній мові вживалися коротші назви міста — Colonia Agrippinensium, Claudia Ara або просто Ara. З середини III в. використовується також найменування civitas Agrippinensium, Colonia Claudia Agrippina і Colonia Agrippina. Остання назва в літературних пам'ятках IV ст. зустрічається поряд з Claudia Agrippina або просто Agrippina. Мешканці називали себе Agrippinenses — агрипінці. У період занепаду Римської імперії та в франксько-каролінзький період писали Colonia. Це написання зустрічається в Григорія Турського, Фредегара. Згодом перетворюється на німецьке Coellen — Cölln — сучасне написання Köln, французьке та англійське Cologne.

    За часів розквіту Римської імперії населення міста сягало 40 тисяч осіб, тут мирно уживалися як римляни, так і германи. Це було найбільше місто Європи на північ від Альп і свого роду «парадне вікно» чи «вітрина» Риму у варварський германський світ.

    Кельн став важливим ремісничим центром. Цьому сприяла розробка у прилеглій окрузі, у першу чергу на південному сході, у гористому Айфелі, родовищ корисних копалин: свинцю, заліза, кремніє-цинкової руди, золота, міді, вугілля. Для масового виробництва посуду використовувалася якісна, зокрема біла, глина, а також пісок й інші мінерали. Гончарні майстерні будувалися спочатку в західній частині міста, поступово поширюючись за його межі. Потреби місцевого населення задовольняли будівельна справа, обробка шкіри й сукна, випічка хліба, також були бойні та інші підприємства. Через місцевий ринок відбувалася торгівля різними товарами: мед диких бджіл, хутра та шкіри, окости і гусячий пух, намивні золото і бурштин, жіноче волосся, раби, вино, породиста худоба, зерно, предмети розкоші.

    Середньовіччя

    [ред. | ред. код]
    Докладніше: Кельнське курфюрство та Архієпископ Кельна

    Між 455 і 459 роками Колонією Агрипіни оволоділи ріпуарські франки. Вважається, що це сталося в результаті свого роду військового перевороту, коли їх вождь, він же воєначальник на римській службі, узурпував владу в обох німецьких провінціях, його ім'я невідоме. Близько 470 року Колонія стала центром королівства першого відомого короля ріпуарських франків — Зігіберта Кельнського (пом. 508 року). Як його резиденції використовувалася частина колишнього Преторія — Aula Regia.

    У битві проти алеманів, що сталася 496 року при Цюльпіхі недалеко від Кельна, Зігіберт підтримав короля салічних франків Хлодвіга, який у 486—487 роках захопив владу в провінції Бельгіка Друга. З часом Хлодвігу, який спирався на союз з ортодоксальною церквою, вдалося усунути суперників. Була знищена і Ріпуарська династія. 508 року Хлодвіга оголосили в Кельні королем усіх франків.

    Після смерті Хлодвіга у 511 році та до часу володарювання Карла Великого в Кельні, поряд з Метцом (сучасна Франція), перебувала одна з резиденцій правителя Австразії. 520 року сюди разом з королем Теодоріхом I приїхав Св. Галл. Проповідник обурився впертістю жителів Кельна та околиць, які продовжували поклонятися поганським богам, і підпалив їх храм. Від розгніваної юрби, яку насилу заспокоїв король, святий сховався в Aula Regia.

    Починаючи з VI ст. на деяких франкських монетах карбували назву міста COLVNIA/COLONIA118. У Кельні знаходився центр єпископства, з 795 р. — архієпископства. У другій половині VI ст. в місті з'явився перший єпископ з франкським ім'ям — Еверігізил. Після послаблення Франкської імперії тут постає самостійне церковне володіння Кельнська архієпископія. Її очільники були найвпливовішими після Майнцського архієпископа. У часи піднесення починають будувати Кельнський собор, спорудження якого тривало століття. Під час правління імператора Фрідріха I Гогенштауфена архієпископ отримує в управління Вестфалію, яку було відібрано у Генріха Льва з династії Вельфів.

    Значні підконтрольні території, вигідне становище сприяло посиленню впливу архієпископа. Водночас зростало місцеве самоврядування, представники якого намагалися обмежити самовладдя кліру. Разом з тим Кельн стає членом торговельного союзу Ганза. В політичному плані зберігає свою опозиційність імператорській владі. За реформою Карла IV Люксембурга архієпископ отримав титул курфюрста, що надавало право обирати імператора.

    На початку Реформації в місті посилилася боротьба між протестантською та католицькою партіями. Лише завдяки втручанню у справи міста іспанського короля Філіпа II Габсбурга, місто та держава залишилися католицькими. В часи Тридцятирічної війни місто підтримувало Католицьку лігу. Внаслідок чого зазнало нападу шведських військ. У подальшому архієпископи переважно були союзниками французьких королів з династії Бурбонів. Як самостійна держава припинило своє існування в часи Наполеонівських війн.

    Сучасність

    [ред. | ред. код]

    Зараз Кельн — важливий комерційний центр, транспортний вузол з найбільш напруженим рухом залізниці та найбільшою контейнеро- та вантажозавантажувальною станцією Німеччини (Umschlagbahnhof Köln Eifeltor). Порти Рейну є одними з найважливіших європейських річкових портів.

    Місто розташоване на річці Рейн. Тут знаходиться знаменитий Кельнський собор (нім. Kölner Dom) — резиденція католицького архієпископа Кельна.

    Кельн — також економічна і культурна столиця регіону Рейнланд. У місті знаходиться більше ніж 30 музеїв і сотні галерей. Тут проводять численні виставки — від розкопок залишок римської цивілізації до сучасних графічних робіт і скульптури. У 2005 р. в Кельні відбувся 20-й Міжнародний день католицької молоді, яку відвідав папа Римський Бенедикт XVI. Це була одна з найбільших зустрічей молоді, де брало участь понад мільйон учасників.

    В місті знаходиться найбільший в Німеччині університет — Кельнський університет, у якому навчаються 44 000 студентів. Кельнський університет — один з найстаріших університетів Європи і відомий далеко за межами Німеччини своїми факультетами економіки та інформатики. В місті знаходиться найбільша фахова вища школа (нім. Fachhochschule Köln) Німеччини з 16 500 студентами, також тут розміщені численні інші фахові вищі школи.

    Історичний архів міста Кельна — один з найбільших і найбагатших міських архівів Європи. 3 березня 2009 року він провалився під землю внаслідок недбальства під час будівництва нової гілки підземного трамвая.

    Транспорт

    [ред. | ред. код]

    Автомобільний транспорт

    [ред. | ред. код]
    Основні дороги через Кельн і навколо нього

    Будівництво доріг було головним питанням у 1920-х роках під керівництвом мера Конрада Аденауера. Перша німецька дорога з обмеженим доступом була побудована після 1929 року між Кельном і Бонном. Сьогодні це Автобан A555. У 1965 році Кельн став першим німецьким містом, яке повністю оточене кільцевою автострадою. Приблизно в той же час було заплановано будівництво об’їзної дороги у центрі міста (Stadtautobahn), але вона була введена в дію лише частково через спротив екологічних груп. Завершена ділянка стала Bundesstraße ("Федеральна дорога") B 55a , яка починається від Zoobrücke ("Зоопарк") і перетинається з A 4 і A 3 на розв'язці Cologne East. Попри це, більшість місцевих жителів називають його Stadtautobahn. На відміну від цього, Nord-Süd-Fahrt («Північно-Південний проїзд») був фактично завершений, нова чотири/шість смугова автострада в центрі міста, яку вже пропонував Фріц Шумахер[en] у 1920-ті роки. Остання ділянка на південь від Ебертплац була завершена в 1972 році.

    У 2005 році перша ділянка восьмисмугової автомагістралі в Північному Рейні-Вестфалії була відкрита для руху на Автобан A3, частині східної ділянки кільцевої дороги між розв'язками Кельн-Східний і Гоймар.

    Велотранспорт

    [ред. | ред. код]
    Станція Бенсберг Кельнського штадтбану
    Поїзд на станції Кельн-Головний

    Порівняно з іншими містами Німеччини, у Кельні транспортне сполучення не дуже зручне для велосипедистів. Він неодноразово входив до списку найгірших у незалежному оцінюванні[14], проведеному «Allgemeiner Deutscher Fahrrad-Club». У 2014 році він посідав 36 місце серед 39 міст Німеччини з населенням понад 200 тис.

    Залізничний транспорт

    [ред. | ред. код]

    Кельн обслуговують потяги Deutsche Bahn InterCity та ICE, які зупиняються на станціях Кельн-Головний, Кельн — Мессе/Дойц та аеропорт Кельн/Бонн. Високошвидкісні поїзди ICE та TGV Thalys сполучають Кельн з Амстердамом, Брюсселем (за 1 годину 47 хвилин, 9 відправлень/день) та Парижем (за 3 години 14 хвилин, 6 відправлень/день). Здійснюються регулярні рейси поїздів ICE до інших міст Німеччини, включаючи Франкфурт-на-Майні та Берлін.

    Кельнський штадтбан, якою керує Stadtwerke Köln[en] (KVB)[15], є розгалуженою мережею легкорейкового транспорту, яка частково прокладена під землею та обслуговує Кельн та низку сусідніх міст. Він розвинувся з трамвайної мережі.

    S-Bahn Рейн-Рур має 5 ліній, які перетинають Кельн. S13/S19 курсує 24/7 між Кельн-Головний та аеропортом Кельна/Бонна.

    Є також часті автобуси, які охоплюють більшу частину міста та прилеглі передмістя, а автобуси Eurolines курсують до Лондона через Брюссель.

    Водний транспорт

    [ред. | ред. код]

    «Häfen und Güterverkehr Köln» (Порти та вантажні перевезення Кельн, HGK) є одним із найбільших операторів річкових портів у Німеччині.[16] Це порти Кельн-Дойц, Кельн-Годорф і Кельн-Ніль I іта II.

    Повітряний транспорт

    [ред. | ред. код]

    Міжнародний аеропорт Кельна — аеропорт Кельн/Бонн (CGN). Його також називають аеропортом імені Конрада Аденауера на честь першого післявоєнного канцлера Німеччини Конрада Аденауера, який народився в місті та був мером Кельна в 1917 — 1933 рр. У Кельні знаходиться штаб-квартира Європейського агентства з безпеки польотів (EASA).

    Спорт

    [ред. | ред. код]

    У місті діє професійний футбольний клуб «Кельн», неодноразовий чемпіон Німеччини та володар національного Кубка.

    Клімат

    [ред. | ред. код]

    Кельн знаходиться в зоні помірного клімату. У місті переважають північно-західні вітри, часто трапляються шквалисті пориви. У зимовий період температура рідко падає нижче 0 °C, заморозки трапляються при переміщенні холодних повітряних мас зі Скандинавії та Східної Європи. Літо в місті помірно тепле. Весна досить прохолодна і затяжна. Середньорічна сума опадів становить 839 мм.

    Клімат Кельна
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 16,2 20,7 25,3 30,8 32,4 36,8 37,2 38,3 32,2 27,6 20,2 16,7 38,8
    Середній максимум, °C 5,4 6,7 10,9 15,2 19,4 22 24,5 24,1 19,9 15,1 9,5 5,9 14,9
    Середня температура, °C 2,5 2,9 6,3 9,7 14 16,6 18,8 18,1 14,5 10,6 6,2 3,3 10,3
    Середній мінімум, °C −0,5 −0,6 2,1 4,3 8,3 11,1 13,4 12,8 9,9 6,9 3,2 0,5 6
    Абсолютний мінімум, °C −25 −20 −13,4 −8,8 −7,2 −0,5 2,9 1,9 −1,3 −6,1 −10,4 −18 −25
    Норма опадів, мм 62 54 65 54 72 91 86 75 75 67 67 71 839
    Джерело: Погода і Клімат

    Музеї Кельна

    [ред. | ред. код]
    • Музей Вальрафа-Ріхарца
    • Римсько-германський музей
    • Кельнський музей Шоколаду (Schokoladenmuseum Köln)
    • Музей парфумів (Будинок Фаріни)
    • Музей Вальрафа-Рікарца (Wallraf-Richartz-Museum)
    • Музей мистецтв(Museum of Applied Art Cologne)
    • Людвіґ музей (Museum Ludwig)
    • Музей мистецтв Колумба (Kolumba)
    • Музей Раутенстрауха-Йоеста (Rautenstrauch-Joest-Museum)
    • Музей Шнютген (Schnütgen Museum)
    • Музей-сокровищница Кёльнского собора (Domschatzkammer)
    • Історичний музей EL-DE Haus.
    • Німецький спортивний і Олімпійський музей
    • Музей історії медицини Кельна (Medizinhistorisches Museum Köln)
    • Музей мистецтва Східної Азії (Museum für Ostasiatische Kunst)
    • Міський музей Кельна (Kölnisches Stadtmuseum)
    • Романо-германський музей у Бельгійському будинку (Römisch-Germanisches Museum im Belgischen Haus)
    • Магазин гірчиці (Historische Senfmühle)
    • Музей геології (GeoMuseum)
    • Товариство сучасного мистецтва (Gesellschaft für Moderne Kunst)
    • Кельнська художн асоціації на мосту (Die Brücke Kölnischer Kunstverein)
    • Художній музей Боннська Музейна Миля (Kunstmuseum Bonn Museumsmeile)
    • Музей Кельнської фортеці (Kölner Festungsmuseum)
    • Німецький музей клинків (Deutsches Klingenmuseum)
    • Музей німецького кіно (DFF - Deutsches Filminstitut & Filmmuseum)
    • Фонд культури SK.Колекція фотографій (Die Photographische Sammlung/SK Stiftung Kultur)
    • Неандертальський музей (Neanderthal Museum)
    • Музей Рейнської промислової залізниці (Rheinisches Industriebahn-Museum)
    • Світи тіла (Körperwelten)
    • Музей СуперКенді попап (Supercandy Pop-Up Museum)
    • Музей Кете Кольвіц (Käthe Kollwitz Museum)
    • Музей Раутенстрауха-Йоеста (Rautenstrauch-Joest-Museum)

    Особи, пов'язані з містом

    [ред. | ред. код]

    Галерея

    [ред. | ред. код]
    Панорама центру міста
    Вид на місто з мосту Дойц

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Коментарі

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Landesbetrieb Information und Technik Nordrhein-Westfalen - Bevölkerung im Regierungsbezirk Köln. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 3 жовтня 2011.
    2. ↑ https://it-ch.topographic-map.com/map-z2dgt/Colonia/?zoom=19&center=50.93851%2C6.95864&popup=50.93868%2C6.95872
    3. ↑ (unspecified title) — С. http://www.stadt–koeln.de/politik–und–verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/liverpool–grossbritannien.
    4. ↑ а б в (unspecified title) — С. http://www.stadt–koeln.de/7/europa/staedtepartnerschaften/07617/.
    5. ↑ https://www.stadt-koeln.de/politik-und-verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/luettich-belgien
    6. ↑ https://www.liege.be/fr/vie-communale/services-communaux/international/jumelages-et-partenaires/cologne-koln-allemagne
    7. ↑ https://www.stadt-koeln.de/politik-und-verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/cluj-napoca-klausenburg-rumaenien
    8. ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/koln/
    9. ↑ https://www.stadt-koeln.de/politik-und-verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/wolgograd-russland
    10. ↑ http://www.volgadmin.ru/d/about/TwinCities
    11. ↑ https://www.stadt-koeln.de/politik-und-verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/rio-de-janeiro-brasilien
    12. ↑ https://www.kba.de/SharedDocs/Publikationen/DE/Presse/kfz_kennzeichenliste_faltblatt_pdf.pdf?__blob=publicationFile&v=39
    13. ↑ Україна і Європа, 1990—2000 рр. / Інститут історії України (НАН України). — Київ: Інститут історії НАН України, 2001. — С. 126, 141, 160; Українська архівна енциклопедія. — Київ: Держкомархів, 2006. — С. 137
    14. ↑ ADFC | Wie fahrradfreundlich ist Ihre Stadt?. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
    15. ↑ Kölner Verkehrsbetriebe (KVB). Kvb-koeln.de. Архів оригіналу за 21 квітня 2008. Процитовано 24 липня 2009.
    16. ↑ Häfen und Güterverkehr Köln AG. Hgk.de. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 8 серпня 2010.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Köln
    • Кельнський собор [Архівовано 20 березня 2014 у Wayback Machine.] на allcastle.info
    • «Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 300—301 (рос.)


    Німеччина Це незавершена стаття з географії Німеччини.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кельн&oldid=43933735#Історія