Колосов Микола Григорович (Герой Радянського Союзу)

Микола Григорович Колосов
Микола Григорович Колосов
рос. Николай Григорьевич Колосов
	22опкс
Народження	19 грудня 1914; Мале Рижково
Смерть	20 лютого 1999 (84 роки); Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Рід військ	артилерія
Роки служби	1935—1937; 1941—1946
Партія	КПРС
Звання	капітан
Командування	артилерійська батарея
Війни / битви	Радянсько-німецька війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колосов.

Микола Григорович Колосов (рос. Николай Григорьевич Колосов; 19 грудня 1914, Мале Рижково — 20 лютого 1999, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир артилерійської батареї 385-го стрілецького полку 112-ї стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, капітан.

Життєпис

Народився 19 грудня 1914 року в селі Малому Рижковому (тепер Кромського району Орловської області) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1939 року. Закінчив Кромську середню школу. Працював інспектором по заготівлях, директором маслозаводу в Кромах.

У 1935 році призваний до лав Червоної Армії. У 1937 році демобілізувався. Вдруге призваний в липні 1941 року. У 1942 році закінчив Брянське військово-політичне училище. У боях радянсько-німецької війни з червня 1942 року.

28 січня 1945 року під артилерійським і мінометним вогнем противника капітан М. Г. Колосов переправив гармати батареї через річку Одер у районі населеного пункту Домбзен за 10 кілометрів на південь від польського міста Сьцінави. У цьому бою капітан М. Г. Колосов вміло організував відбиття численних контратак ворога.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за вміле командування артилерійською батареєю і проявлені при цьому мужність і героїзм капітану Миколі Григоровичу Колосову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6095).

З серпня 1946 року М. Г. Колосов — у запасі. У 1955 році закінчив Вищу школу харчової промисловості СРСР. Працював генеральним директором виробничого об'єднання підприємств дріжджової промисловості України. Жив у Києві. Помер 20 лютого 1999 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
За землю родную. — Орёл, 1963.
Фролов П. И., Пирогов В. А., Макушев А. Ф. Боевое созвездие орловцев. Тула,1985

Портал «Біографії» Портал «СРСР»