Колтунов Григорій Якович

Григорій Колтунов
Ім'я при народженні	Григорій Якович Колтунов
Дата народження	24 серпня (6 вересня) 1907
Місце народження	Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті	24 червня 1999(1999-06-24)  (91 рік)
Місце смерті	Одеса, Україна
Поховання	Другий християнський цвинтар
Громадянство	Російська імперія   СРСР   Україна
Професія	кінодраматург, сценарист, кінорежисер
Alma mater	Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Діти	Олена Колтуноваd  і Колтунова Вікторія Григорівна
IMDb	ID 0464440
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв Таджицької РСРd

Григорій Якович Колтунов (6 вересня 1907, Одеса, Російська імперія — 24 червня 1999, Одеса, Україна) — радянський і український кінодраматург, сценарист, кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв Таджицької РСР (1980). Заслужений діяч мистецтв України (1995).

Життєпис

Народився в родині робітника. Закінчив радіофакультет Одеської консерваторії (1930). Працював редактором і начальником сценарного відділу Одеської кіностудії художніх фільмів (1933—1937), режисером Київської кіностудії (1937—1941).

У 1945—1947 роках — художній керівник Одеського театру мініатюр.

Нагороджений медалями «За доблестный труд в Великой отечественной войне» (1945) за низку оборонновоєнних фильмів, знятих на киностудії «Грузія-фільм» в період 1941—1945 роки, значком «Отличник кинематографии СССР» (рос.).

Був одним з засновників (разом з І. О. Пир'євим) та членом Спілки кінематографістів України.

На Одеській кіностудії йому встановлено меморіальну дошку (2004, скульптор Олександр Князик), на Другому Християнському цвинтарі встановлено пам'ятник «От города Одессы» (рос.).

Фільмографія

Автор сценаріїв художніх фільмів:

• «Українські пісні на екрані» (1936, «Пісня про пана Лебеденка», у співавт.)
• «В далекому плаванні» (1945)
• «Блакитні дороги» (1947)
• «Максимко» (1952)
• «Командир корабля» (1954)
• «Андрієш» (1954, у співавт.)
• «НП. Надзвичайна подія» (1958, 2 с, у співавт.)
• «Зелений фургон» (1959)
• «13 доручень» (1964 (у титрах Григорій Челіренко)
• «Гадюка» (1965)
• «Останнє пасмо» (1968)
• «Спокуса Дон-Жуана» (1985, авт. сценарію та співрежисер з В. Левіним);

Автор сценаріїв науково-популярних і мультиплікаційних кінокартин:

• «Висока гірка» (1951)
• «Помилка Наташі Никітіної» (1953)
• «Юля-капризуля» (1955)
• «Радянське шампанське» (1958)
• «Хто найсильніший?» (1961)
• «Тяв і Гав» (1967) та ін.

На інших студіях за його сценаріями знято стрічки:

• «Діти партизана» (1954, «Білорусьфільм»)
• «Сорок перший» (1956, «Мосфільм»); Спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю, Канни, 1957)
• «Помста» (за оповіданням А. Чехова; премія «Золоті ворота» на фестивалі у Сан-Франциско)
• «Ненадісланий лист» (1959, «Мосфільм», у співавт. з В. Розовим і В. Осиповим)
• «Квітка на снігу» (1959, у співавт.)
• «Сказання про Рустама» (1970)
• «Рустам і Сухраб» (1971)
• «Сказання про Сіявуша» (1976, «Таджикфільм») та ін.

Поставив за власними сценаріями фільми:

• «Українські пісні на екрані» (1935, «Ой пряду, пряду»; Диплом за найкращий док. фільм в Парижі)
• «Над річкою-бережком» (у співавт.)
• «Чорна чайка» (1962, автор сценарію та режисер, «Ленфільм»).

Література

• Кинословарь: В 2-х т. Т.2. М., 1970. — С.803;
• Сценаристьі советского художественного кино. М., 1972. — СІ79—180;
• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С75—76;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.206—207;
• Митці України. К., 1992. — С.311;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.312.

Посилання

• Фільмографія (kino-teatr.ru) [Архівовано 5 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)