Перейти до вмісту

Колчин Денис Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Колчін Денис Борисович)
Ф
Денис Колчин
Особисті дані
Повне ім'я Колчин Денис Борисович
Народження 13 жовтня 1977(1977-10-13) (47 років)
  Одеса, СРСР
Зріст 190 см
Вага 78 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993—1998 Україна «Чорноморець» 66 (0)
1993—1994   Україна «Чорноморець-2» 32 (0)
1998—2000 Україна «Кривбас» 20 (0)
2000   Україна «Кривбас-2» 4 (1)
2003—2004 Україна «Чорноморець» 12 (1)
2003—2004   Україна «Чорноморець-2» 8 (0)
2005 Україна «Кривбас» 11 (0)
2006—2007 Україна «Миколаїв» 18 (0)
2007 Росія «Машук-КМВ» 13 (1)
2008 Україна «Дністер» 23 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994 Україна Україна (U-16)  ? (?)
1996—1998 Україна Україна (U-21) 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2010—2014 Україна СДЮШОР «Чорноморець»
2014—2017 Україна «Жемчужина» (Одеса)
2017—2018 Україна «Нива-В»
2020— Україна «Балкани»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ко́лчин Дени́с Бори́сович (нар. 13 жовтня 1977, Одеса, СРСР) — український футболіст, захисник, що відомий перш за все завдяки виступам у складі одеського «Чорноморця» та криворізького «Кривбаса». Екс-гравець юнацької та молодіжної збірної України, бронзовий призер юнацького чемпіонату Європи з футболу (1994). Вихованець СДЮШОР «Чорноморець» (Одеса).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Денис Колчін народився в Одесі, зростав на одному подвір'ї зі ще одним майбутнім футболістом Павлом Скоропадом. До футбольної секції потрапив завдяки батькам, що переймалися через погане здоров'я хлопця та хотіли дещо загартувати його завдяки спорту. Першим тренером Колчіна став відомий одеський фахівець Савелій Семенов. Юний футболіст почав проявляти неабиякі здібності і був викликаний спочатку до резервного складу «Чорноморця», а згодом і у першу команду. В той же час він був одним з членів юнацької збірної України, що здобула бронзові нагороди на Чемпіонаті Європи в Ірландії у 1994 році[1]. Денис був наймолодшим гравцем у одеському клубі, виходив переважно на заміни задля набуття досвіду і поступово став одним з улюбленців трибун, що підтримували вихованця свого клубу.

У 1998 році «Чорноморець» спіткали фінансові проблеми, внаслідок яких клуб залишив вищу лігу, а Колчін разом з партнером по клубу Олександром Зотовим перейшов до лав криворізького «Кривбаса». Справи у новому клубі складалися у футболіста якнайкраще аж до матчу з «Дніпром», що відбувся у березні 1999 року. На 44-й хвилині після боротьби на другому поверсі Денис невдало приземлився і отримав важку травму — розрив хрестоподібних зв'язок. Через травму Колчін пропустив більше року, однак і це не було фіналом: операцію у Німеччині зробили недбало, що призвело до рецидиву і ще однієї вимушеної перерви тривалістю майже три роки.

Остаточно заліковувати травму футболіст повернувся до Одеси, де після одужання продовжив грати у складі рідного «Чорноморця». Однак бажання змін змусило Колчіна шукати нові варіанти і він погодився на перехід до харківського «Металіста», у складі якого так і не зіграв жодного матчу, виступаючи лише за дублюючий склад харків'ян. Після цього було повернення до лав «Кривбас», чергова травма та операція в Одесі. До жодної з команд вищої ліги Денис вже так і не повернувся, виступаючи спочатку у складі МФК «Миколаїв», згодом у російському клубі «Машук-КМВ» та овідіопольському «Дністрі». Травми продовжували надокучати гравцю і Колчін вирішив завершити активні футбольні виступи.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після припинення кар'єри гравця Денис Колчін почав навчання на курсах арбітрів, яке суміщав з тренуванням однієї з команд, що виступала на першість Одеси. З 2010 року — тренер СДЮШОР «Чорноморець»[2]. У червні 2013 року отримав тренерський диплом класу «А»[3].

У 2014 році очолив одеський аматорський клуб «Жемчужина», який влітку 2016 року отримав професійний статус і був заявлений у Другу лігу, а Колчин продовжив роботу з клубом.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Одружений. Має трьох синів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перший успіх українського футболу. «Footboom». Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 16 липня 2013.
  2. Профіль тренера (рос.) . Офіційний сайт ФК «Чорноморець». Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 16 липня 2013.
  3. Тренери СДЮШОР Чорноморець отримали А-дипломи УЄФА (рос.) . Офіційний сайт ФК «Чорноморець». Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 16 липня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Інтерв'ю