Кольцов Микола Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Костянтинович Кольцо́в
рос. Никола́й Константинович Кольцо́в
Народився15 (3) червня 1872(1872-06-03)
Москва, Російська імперія
Помер2 грудня 1940(1940-12-02) (68 років)
Ленінград, СРСР
·отрути
ПохованняВведенське кладовище
Місце проживанняСРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
 Російська СФРР
Національністьросіянин
Діяльністьбіолог, генетик, викладач університету
Alma materМосковський державний університет (1899)
Галузьбіологія
ЗакладМосковський державний університет, Москва; Інститут експериментальної біології АН СРСР, Москва;
Вчене званняакадемік ВАСГНІЛ, член-кореспондент АН СРСР
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникМихайло Мензбір
Відомі учніМикола Тимофеєв-Ресовський
Аспіранти, докторантиNikolay Dubinind
Рапопорт Йосип Абрамович
Скадовський Сергій Миколайович
G. G. Vinbergd
Vladimir Sakharovd
Q23656168?
Тимофєєв-Ресовський Микола Володимирович
ЧленствоРосійська академія наук[1]
ВАСГНІЛ[2]
Відомий завдяки:генетика
У шлюбі зQ130463179?[1]
Нагороди
заслужений діяч науки РРФСР

Микола Костянтинович Кольцо́в (нар. 15 (3) червня 1872(18720603), Москва, Російська імперія — 2 грудня 1940, Ленінград, СРСР) — російський генетик, засновник Інституту експериментальної біології, дослідник клітинної біофізики і генетики. Академік ВАСГНІЛ, член-кореспондент АН СРСР. Передбачив принцип матричного синтезу молекул спадковості.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині купця. Навчався в Московському університеті, який закінчив у 1895 році та здав іспити на ступінь магістра. Далі працював у лабораторії Вальтера Флеммінга в Кілі й на біологічних станціях в Неаполі, Роскові та Вілла-Франке[en]. З 1899 працював на посаді приват-доцента в Московському університеті.

У 1901 захистив магістрську дисертацію «Розвиток голови міноги». З 1903 також викладав на Вищих московських жіночих курсах і в Народному університеті ім. А. Л. Шанявського[ru]. Під час студентських заворушень 1905-06 років підтримує студентів, відмовляється захищати написану докторську дисертацію. За це підлягає переслідуванням з боку адміністрації, включно зі своїм вчителем Михайлом Мензбіром. Але вже у 1911, коли Мензбір сам звільнився з університету на знак протесту проти політики міністерства народної освіти щодо університетської автономії, приймає його на Вищих жіночих курсах.

У 1907 одружується з Марією Садовниковою.

Член-кореспондент Петербурзької та Російської академій наук з 1916 року, академік ВАСГНІЛ з 1929 року.

Заснував та керував Інститутом експериментальної біології (1917—1939). У 1920 році заарештований та засуджений до смертної кари, проте звільнений наказом Леніна за заступництва Максима Горького і Луначарського. Голова Російського євгенічного товариства. У кінці 1930-х піддавався переслідуванням.

Помер у грудні 1940 року.

Науковий внесок

[ред. | ред. код]

Вперше описав внутрішньоклітинний цитоскелет.[3] Вивчав хімічні основи спадковості. Передбачив вплив іонізуючої радіації на мутагенез та принцип матричного синтезу хромосом (хоча помилково вважав гени білковими структурами).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Інститут експериментальної біології був названий іменем Кольцова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Фандо Р. А. Московский городской народный университет имени А.Л. Шанявского: у истоков экспериментальной биологии, The A.L. Shanyavsky Moscow City People’s University: at the Beginning of Experimental Biology // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 4. — С. 57–78. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  2. ↑ Т.Д. Лысенко как проект наркомзема Я.А. Яковлева, T.D. Lysenko as a Project of People’s Commissar for Agriculture Ya.A. Yakovlev // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 2. — С. 81–96. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  3. ↑ В. Сойфер. Мужество великого Кольцова. Наука и Жизнь, № 8, 2002 [Архівовано 2 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кольцов_Микола_Костянтинович&oldid=36285082