Коляєв Микита Володимирович
Микита Коляєв | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Микита Володимирович Коляєв | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 23 липня 1989[1] (35 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Алмати, Казахська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Зеніт» (СПб) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Микита Володимирович Коляєв (рос. Никита Владимирович Коляев; нар. 23 липня 1989, Алмати, Казахська РСР) — радянський та російський футболіст, нападник, тренер.
Вихованець СДЮШОР «Зеніт». Закріпитися в російському професіональному футболі не зміг, тому нападник вирішив поїхати в Естонію, де відразу ж підписав контракт з клубом Преміум-ліги «Калев» (Сілламяе). Через сезон Коляєв зумів потрапити в «Левадію» — один з найсильніших клубів країни.
З 2011 по 2013 рік нападник виступав в Ізраїлі за клуб «Маккабі-Іроні» (Бат-Ям). Після цього він знову повернувся в «Левадію». Йому вдалося допомогти завоювати команді титул чемпіона країни.
З середини 2014 року Микита Коляєв виступав за клуб Другого російського дивізіону «Дніпро» (Смоленськ).
У серпні 2015 року підписав контракт з керченським «Океаном», який виступав у Прем'єр-лізі КФС. За керченський клуб провів 11 матчів, відзначився 7 голами[2], де став найкращим бомбардиром команди в першій половині чемпіонату.
1 березня 2016 року підписав новий контракт з сімферопольським ТСК[3]. У складі сімферопольців став чемпіоном та найкращим бомбардиром чемпіонату Кримського футбольного союзу в сезоні 2015/16 років.
5 серпня 2016 року перейшов у клуб «Нафтан» (Новополоцьк). Сезон 2016/17 років провів у фейкових кримських клубах «Океан» (Керч) та «Кизилташ» (Ялта). У 2017 році повернувся до Росії, де грав у «Рязані». Футбольну кар'єру заверив 2018 року в латвійській «Єлгаві».
- «Левадія»
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ Алла Дмитриева (25.01.2016). Футболисты керченского "Океана" готовятся к весенней части чемпионата. КерчьИНФО. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ Антон Шаповалов. Нападающий "Океана" Никита Коляев перешел в "Таврию". kerchinfo.com. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Коляєв Микита Володимирович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Коляєв Микита Володимирович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
- Профіль гравця [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль гравця [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті sportbox.ru (рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 23 липня
- Народились 1989
- Уродженці Алмати
- Російські футболісти
- Російські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Естонії
- Футбольні легіонери в Білорусі
- Футбольні легіонери в Латвії
- Футбольні легіонери в Ізраїлі
- Футболісти «Калева» (Сілламяе)
- Футболісти «Левадії»
- Футболісти «Дніпра» (Смоленськ)
- Футболісти «Нафтана»
- Футболісти «Океана» (Керч)
- Футболісти «ТСК-Таврії»
- Футболісти «Кизилташа»