Колібрі вогнеголовий
| Колібрі вогнеголовий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець вогнеголового колібрі
.jpg) Самиця вогнеголового колібрі
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Sephanoides sephaniodes (Lesson, 1827) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Зимування Гніздування | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Orthorhynchus sephaniodes | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі вогнеголовий[2] (Sephanoides sephaniodes) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Чилі і Аргентині.
.jpg)
Довжина птаха становить 10-10,5 см. Самці важать 5,5 г, самиці 5 г. Самці є більшими за самиць, однак дзьоби у самиць більш довгі[4]. У самців тім'я райдужно-вогнисто-червоно-жовте, верхня частина тіла бронзово-зелена, нижня частина тіла блідо-руда, боки поцятковані коричнювато-чорними і зеленими плямами. Крила і хвіст темно-зелені.у самиць райдужна плями на голові відсутні. У молодих птахів пера на голові мають іржасті краї, а нижня частина тіла більш коричнювата.
Вогнеголові колібрі гніздяться в Чилі (від Уаско на південь до Магальянеса) і в прилеглих районах на заході і південному заході Аргентини (на південь до Вогняної Землі), а також на островах Робінзона Крузо і Александра Селькірка[en] в архіпелазі Хуан-Фернандес. Взимку вони мігрують на рівнини центральної Аргентини, досягаючи на сході Атлантичного океану. Північні популяції (на південь до Лос-Лагоса), а також популяції архіпелагу Хуан-Фернандес є осілими. Бродячі птахи спостерігалися на Фолклендських островах. Вогнеголові колібрі живуть в чагарникових заростях чилійського маторралю, на узліссях помірних широколистяних і мішаних лісів, на лісових галяинах, луках, плантаціях евкаліпту і в садах. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря.
Вогнеголові колібрі живляться нектаром різноманітних місцевих і інтродукованих квітучих рослин, зокрема з родів Abutilon, Embothrium і Fuchsia[5]. На основах Хуан-Фернандес вони віддають перевагу нектару Dendroseris з родини айстрових і Rhaphithamnus з родини вербенових. Також вони доповнюють свій раціон комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Птахи захищають кормові території, можуть нападати навіть на великих птахів розміром з каракару[6]. Вогнеголові колібрі є запилювачами багатьох квіткових рослин в помірних лісах Патагонії[7]. Сезон розмноження у них триває з жовтня по листопад, іноді з вересня. На островах Хуан-Фернандес гніздування триває з вересня по гредень. Гніздо невелике, чашоподібне, іноді розміщується над водою. В кладці 2 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Sephanoides sephaniodes: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 грудня 2022.
- ↑ McFadden, Tyler Neal; Biscarra, Gabriela; Ruiz, Jorge; Navedo, Juan (2019). Recommended Band Sizes and a Novel Technique for Sexing Immature Green-backed Firecrown Hummingbirds (Sephanoides sephaniodes). Ornitología Neotropical. 30: 179—184. ISSN 1075-4377.
- ↑ Allende, C., Pauca, Y., y Pinedo, K. Conductas territoriales de forrajeo del picaflor chico (Sephanoides sephaniodes) en Aloe arborescens, en el cerro santa lucía. Brotes Científicos. // Revista de Investigaciones Escolares.. — 2019. — Т. 3, № 2. Архівовано з джерела 2 грудня 2022. Процитовано 2022-12-02.
- ↑ Gónzalez-Gómez, Paulina L.; Vásquez, Rodrigo A. (August 2006). A field study of spatial memory in green-backed firecrown hummingbirds (Sephanoides sephaniodes) (PDF). Ethology. 112 (8): 790—795. doi:10.1111/j.1439-0310.2006.01223.x. ISSN 0179-1613.
- ↑ Aizen, Marcelo; Diego Vásquez y Cecilia Smith-Ramírez. Historia natural y conservación de los mutualismos planta-animal del bosque templado de Sudamérica austral. — 2002. — Т. 75, № 1. — DOI:.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |