Колібрі гачкодзьобий
Колібрі гачкодзьобий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Androdon aequatorialis Gould, 1863 | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Колі́брі гачкодзьобий[2] (Androdon aequatorialis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Панамі, Колумбії і Еквадорі. Це єдиний представник монотипового роду Гачкодзьобий колібрі (Androdon).
Довжина птаха становить 13,2–14,2 см, враховуючи довгий дзьоб, самці важать 9 г, самиці 5,5-7 г. У самців верхня частина голови і надхвістя мідно-червона, решта верхньої частини тіла бронзово-зелена. На надхвісті помітна біла смуга. Хвіст округлої форми, сірувато-зелений з чорною смугою на кінці і білим кінчиком. Нижня частина тіла у них білувата, горло і живіт поцятковані широкими чорними смугами. Дзьоб довгий, прямий, довжиною 41 мм, зверху чорний, знизу жовтий. На кінці дзьоба знаходиться невеликий гачок, на внутрішній частині дзьоба є зубчасті виступи.
Самиці мають менш яскраве забарвлення, особливо на тімені, нижня частина тіла у них менш смугаста. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак потилиця у них синьо-зелена.
Гачкодзьобі колібрі мешкають на крайньому сході Панами (Дар'єн), на заході Колумбії і північному заході Еквадору (на південь до Санто-Домінго-де-лос-Тсачилас). Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях та у вторинних заростях. В Панамі зустрічаються на висоті від 750 до 1550 м над рівнем моря, в Еквадорі на висоті від 100 до 800 м над рівнем моря.
Гачкодзьобі колібрі живляться нектаром квітучих рослин, зокрема з родин вересових і геснерієвих, а також дрібними комахами і павуками, яких збирають з листя. Вони шукають жу в усіх ярусах лісу, рухаючись за певним маршрутом. Під час живлення нектаром птахи зависають в повітрі. Сезон розмноження у них триває переважно з січня по травень. В цей період самці збираються на токовищах, що незвично для більшості колібрієвих, за винятком ермітних.
- ↑ BirdLife International (2016). Androdon aequatorialis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 жовтня 2022.
- Hilty, S., & W. Brown. 1986. A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press, Princeton. ISBN 0-691-08372-X
- Restall, R., C. Rodner, & M. Lentin. 2006. Birds of Northern South America. Vol. 1 & 2. Helm, London. ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 1); ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 2)
- Ridgely, R., & J. Gwynne, Jr. 1989. A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. 2nd edition. Princeton University Press, Princeton. ISBN 0-691-02512-6
- Ridgely, R., & P. Greenfield. 2001. The Birds of Ecuador - Field Guide. Cornell University Press. ISBN 0-8014-8721-8
- Schuchmann, K. 1999. Androdon aequatorialis (Tooth-billed Hummingbird). Pp. 549 in: del Hoyo, J, A. Elliott, & J. Sargatal. eds. 1999. Handbook of Birds of the World. Vol. 5. Barn-owls to Hummingbirds. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-25-3
- Skutch, Alexander F. The Life of the Hummingbird. New York: Crown, 1973
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |