Колібрі гіацинтовий
| Колібрі гіацинтовий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Riccordia bicolor (Gmelin, JF, 1788)[2][3] | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Trochilus bicolor Gmelin, JF, 1788 Cyanophaia bicolor (Gmelin, JF, 1788) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі гіацинтовий[4] (Riccordia bicolor) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[5]. Мешкає на Мартиніці і Домініці в архіпелазі Малих Антильських островів.
Довжина птахів становить 9-10 см, самці важать 4,7 г, самиці 4,5 г. У самців голова фіолетово-синя з металевим відблиском, спина зелена, блискуча, надхвістя темно-синє. Хвіст роздвоєний, сталево-синій. Підборіддя і горло фіолетово-сині з металевим відблиском. Нижня частина тіла металево-зелена з синім відблиском. Дзьоб прямий, чорний, знизу біля основи рожевий.
У самиць тім'я зелене, блискуче, щоки темні, за очима невеликі сірі плями. Спина і боки бронзово-зелені, хвіст бронзовий, блискучий, крайні стернові пера мають широку сталево-синю смугу на кінці і великі сірі плями на кінчиках. Нижня частина тіла блідо-коричнювато-сіра. Дзьоб повністю чорний. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак пера на голові у них світло-зелені з коричневими краями.
Гіацинтові колібрі живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах та у вторинних лісах на берегах річок. Зустрічаються переважно на висоті від 800 до 1000 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя. Живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема з родів Pachystachys, Asclepias, Begonia, Costus, Besleria, Duranta і Inga, а також дрібними безхребетними, яких ловлять в польоті, особливо над гірськими струмками, або збирають з рослинності. Шукають нектар в усіх ярусах лісу.
Сезон розмноження у гіацинтових колібрі триває з березня по травень. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон і рослинного пуху, розміщується на горизонтальній цілці дерева або на верхівках папороті, на висоті від 1 до 4 м над землею. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 16-18 днів, пташенята покидають гніздо через 20-23 дні після вилуплення. Вони стають повністю самостійними ще через 3-4 тижні. Птахи набувають статевої зрілості у віці 2 років.
- ↑ BirdLife International (2016). Riccordia bicolor: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 листопада 2022
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). Le saphir-ésmeraude. Histoire Naturelle des Oiseaux (French) . Т. 6. Paris: De l'Imprimerie Royale. с. 26-27.
- ↑ Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 496.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 листопада 2022.
- Stamps (for Dominica, France)
- Blue-headed hummingbird photo gallery VIREO
- Photo-High Res Oiseaux
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |