Комерційне найменування
Комерційне найменування — засіб індивідуалізації, що дозволяє відрізнити одну особу з-поміж інших. "Світоч", "Славутич" або "Оболонь" — все це комерційні найменування підприємств, які виробляють певну продукцію або надають послуги.
Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої діяльності цієї особи[1].
Комерційне найменування може бути зареєстроване як словесний знак для товарів та послуг або як елемент графічного чи об'ємного знака. Однак не кожен знак для товарів та послуг є комерційним найменуванням. Підприємство може зареєструвати необмежену кількість торговельних марок, але при цьому його комерційне найменування залишиться єдиним.
Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють або реалізовують, та послуг, які ними надаються[2]. Існування двох однакових словесних знаків у одному і тому самому класі товарів та послуг не допускається.[джерело не вказане 4616 днів]
Права на комерційне найменування є чинними з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки[3]. В Україні права на комерційне найменування виникають здебільшого із моменту державної реєстрації підприємства та внесення даних про нього до ЄДРПОУ.
За станом на червень 2007 року в законодавстві України не визначено, які дії є використанням комерційного найменування. Але враховуючи сутність комерційного найменування як засобу індивідуалізації, до форм використання комерційного найменування належить використання його на товарах, їх упаковці, в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації.
Із останніми версіями офіційних документів можна ознайомитись на Інформаційному сервері Верховної Ради України [Архівовано 25 Листопада 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Див. пункт 1 статті 489 Цивільного кодексу України
- ↑ Див. пункт 4 статті 489 Цивільного кодексу України
- ↑ Див. пункт 2 статті 489 Цивільного кодексу України
- Фірмове (комерційне) найменування [Архівовано 26 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.