Комерційний банк
Комерційний банк – фінансово-кредитний інститут акціонерного типу, який виконує базові функції та операції для фізичних і юридичних осіб з метою отримання прибутків.
Зародився за рабовласницького способу виробництва, сформувався за феодалізму на початку XV ст. в Італії. Сутність комерційного банку розкривається у виконуваних ним функціях та здійснюваних операціях. Залежно від кількості функцій та операцій комерційний банк набуває ознак спеціалізованого або універсального. В західній економічній літературі комерційний банк часто називають «фінансовими універмагами», або «супермаркетами кредиту».
Банки здійснюють банківські операції з різними організаціями, установами, здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів.
У широкому розумінні, банк — це будь-який банк, що функціонує на другому рівні банківської системи.
У вузькому розумінні банк — це банк, який виконує повний набір базових банківських операцій та єдиною метою має одержання максимального прибутку. Класифікація банків. Одні з них виконують широке коло операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки. Такі банки прийнято називати універсальними. Інші банки виконують тільки окремі операції на ринку чи функціонують у вузькому секторі ринку, обслуговуючи окремі галузі економіки.
| Класифікаційні ознаки | Види банків |
|---|---|
| Порядок створення | Перепрофільовані, новостворені |
| Характер спеціалізації | Універсальні, спеціалізовані |
| Територія діяльності | Регіональні, республіканські, міжнародні |
| Розмір | Великі, середні, малі |
| Форма власності | Загальнодержавні, муніципальні, колективні (відкриті та закриті акціонерні товариства, холдинги, товариства з обмеженою відповідальністю, кооперативні), приватні, зі стопроцентною іноземною власністю, змішані |
| Функції і характер виконуваних операцій | Інвестиційні зберігання, депозитні, інноваційні, поштово-пенсійні, промислові, агропромислові, біржові, експортно-імпортні, лізингові, торговельні |
| Характер відносин | Банки-гаранти, банки-кореспонденти, уповноважені |
| Ступінь впливу | Монополісти, аутсайдери |
| Структура | Багатопрофільні, безфіліальні |
| Ступінь контролю | Контрольовані |
| Конкурентоспроможність | Конкурентоспроможні, неконкурентоспроможні |
| Фінансовий стан | Стійкі (стабільні), проблемні, кризові, банкрути |
Такі банки називаються спеціалізованими. Спеціалізація може бути функціональною, коли банки зосереджуються переважно на виконанні окремих операцій, наприклад, іпотечних, інвестиційних тощо, та галузевою чи секторною, наприклад, ощадні, сільськогосподарські, інноваційні банки.
Виходячи з досвіду західних країн, усі універсальні банки можна об'єднати в 3 групи: банки (у вузькому розумінні); ощадні банки; кооперативні банки. Відрізняються між собою ці групи банків правовою формою, набором клієнтури та цілями діяльності.
В Україні з початку незалежності відбулося багато злетів та падінь у секторі банків, але станом на 1 січня 2015 року в Україні нараховувалось 163 банки.
- Операції комерційних банків: Навч. посіб. для студ. екон. спец. / Р. Р. Коцовська, В. І. Ричаківська, Г. П. Табачук, Я. В. Грудзевич, М. А. Вознюк; Нац. банк України. Львів. банк. ін-т. — 2-е вид., доповн. — К.; Л., 2001. — 515 c.
- Комерційний банк [Архівовано 27 Квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- інформаційні статті [Архівовано 8 Червня 2020 у Wayback Machine.]
 |