Компанієць Олександр Соломонович
| Компанієць Олександр Соломонович | |
|---|---|
| Народився | 4 січня 1914  Катеринослав, Російська імперія |
| Помер | 19 серпня 1974 (60 років) Паланга, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | НТУ «ХПІ» |
| Галузь | теоретична фізика |
| Заклад | Інститут хімічної фізики імені М. М. Семенова РАНd |
| Науковий керівник | Ландау Лев Давидович |
| Батько | Компанієць Соломон Маркович |
| Нагороди |  |
Олександр Соломонович Компанієць (4 січня 1914[1] — 19 серпня 1974) — радянський фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, учень Л. Д. Ландау (першим здав йому знаменитий теормінімум).
Син отоларинголога Соломона Марковича Компанійця.
У 1934 закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут. У 1934-41 — у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР. У 1941-1944 — у Фізичному інституті АН УзРСР (Ташкент), одночасно викладав в Ташкентському політехнічному інституті. З 1945 року доктор фізико-математичних наук, професор. З 1946 року і до кінця життя — в Інституті хімічної фізики АН СРСР (Москва). У 1947-1974 — професор МІФІ.
Вніс фундаментальний внесок у вирішення таких завдань, як встановлення рівноваги між речовиною і випромінюванням, нелінійна автомодельна теплова хвиля від миттєвого точкового джерела, променистий перенос енергії, радіовипромінювання сильного вибуху, сильний вибух в неоднорідній атмосфері з її проривом, ударні хвилі в пластичних середовищах та інші проблеми сильного вибуху, теорія прискорювачів (сильноточні прискорювачі, теорії групователя, теорія резонаторів)[2]. Вивів рівняння, що описує спектри випромінювання, що взаємодіє з розрідженим електронним газом (рівняння Компанійця).
Похований на Новому Донському кладовищі у Москві, ділянка 1, алея 2.
- орден «Знак Пошани» (27.03.1954)
- Компанеец А. С. Теоретическая физика. — М.: ГИТТЛ, 1955.
- Зельдович Я. Б., Компанеец А. С. Теория детонации. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Гостехиздат, 1955.
- Компанеец А. С. Курс теоретической физики. Элементарные законы. — М.: Просвещение, 1972.
- Компанеец А. С. Курс теоретической физики. Статистические законы. — М.: Просвещение, 1975.
- Компанеец А. С. Законы физической статистики. Ударные волны. Сверхплотное вещество. — М.: Наука, 1976.
- Компанеец А. С. Физико-химическая и релятивистская газодинамика. — М.: Наука, 1977.
- Компанеец А. С. Что такое квантовая механика. — М.: Наука, 1977.
- Компанеец А. С. Симметрия в микро- и макромире. — М.: Наука, 1978.
- ↑ Кузнецов Н. М. Александр Соломонович Компанеец и его теоретическая лаборатория в 1954—1974 гг. // Горение и взрыв. Выпуск 7. / Под общ. ред. д.ф.-м.н. С. М. Фролова. — М. : Торус-Пресс, 2014. — 3 лютого. — С. 437—447. — ISBN 978-5-94588-142-6.
- ↑ Гольданский В. И., Зельдович Я. Б., Кожушнер М. А., Лифшиц И. М., Новожилов Б. В., Семёнов Н. Н., Соколов Н. Д., Тальрозе В. Л., Харитон Ю. Б. Памяти Александра Соломоновича Компанейца // Успехи физических наук. — 1974. — Т. 114, № 12 (3 лютого). — С. 687-688. — DOI:. Архівовано з джерела 7 Березня 2014. Процитовано 8 Січня 2021.