Компейто
 | |
| Тип | цукерка |
|---|---|
| Походження | Японська кухня |
| Необхідні компоненти | цукор |
| |
Компейто[1] (яп. 金平糖, コンペイトー konpeitō) — японські цукерки з цукру[2][3]. Бувають різних кольорів та смаків.
Слово компейто походить від португальського слова confeito, яке є назвою типу цукрових цукерок[4]. Ця техніка виробництва цукерок стала використовуватися в Японії на початку XVI століття португальськими торговцями[1]. У ті часи в Японії ще не були налагоджені необхідні для очищення цукру інфраструктура та технологія. Оскільки для виробництва компейто потрібно багато цукру, ці солодощі були дуже рідкими та дорогими. У 1569 році Луїш Фроїш, португальський місіонер, подарував скляну колбу з компейто Оді Нобуназі, щоб отримати дозвіл на християнську місіонерську діяльність[5][6].
До початку періоду Мейдзі компейто стали частиною японської культури — так персонаж Фея Джаке з балету Лускунчик була перекладена як компейто но сей (金平糖の精 konpeitō no sei, Фея компейто)[7]. Компейто також є стандартним подарунком імператорського дому Японії, який дарується у маленькій коробці бонбоніеру (яп. ボンボニエール bonbonieru, походить від слова bonbonnière з французької мови, яким називають гарно оформлену коробку для цукерок)[8].
Кандзі 金平糖 (буквально «золотий плоский цукор») — атедзі, вони були обрані через свою фонетичну значимість, проте слово також може бути передане за допомогою кандзі як 金米糖 чи 金餅糖.
Компейто зазвичай має діаметр від 5 до 10 мм і готується шляхом багаторазового нашарування цукрового сиропу на гранулу грубого цукру. Цей процес дещо схожий на приготування драже, за винятком того, що ці цукерки під час приготування поливаються цукровим сиропом і повільно обертаються у великому гонгоподібному бачку «дора», який постійно нагрівається. Кожна гранула цукру зростає впродовж декількох днів постійного обертання, її постійно нагрівають та поливають сиропом, перетворюючи на кульку, покриту дрібними виступами. Загалом процес приготування компейто зазвичай триває 7–13 днів, вони готуються таким способом ремісниками навіть у наш час[9].
Компейто трапляється у відеогрі Super Mario RPG як предмет для атаки ворогів[10]. Також їх можна побачити у японському анімаційному фільмі 2001 року Сен і Тіхіро у полоні духів[11].
-
-
-
-
Продаж компейто на ринку Нішікі, Кіото
- ↑ а б Технологічні комплекси харчових виробництв / В. І. Теличкун, О. М. Гавва, Ю. С. Теличкун, О. О. Губеня, М. Г. Десик, О. М. Чепелюк. — К. : Сталь, 2017. — С. 153. — ISBN 978-617-676-130-3.
- ↑ Richard Hosking A Dictionary of Japanese Food 1996 Page 84 « Konpeitō コンペイトー 金平糖 comfit. A sugar candy introduced by the Portuguese in the sixteenth century, one kind of higashi. It is a small toffee sphere (5 mm in diameter) with a pimply surface, made from sugar, water, and flour in a variety of colours. Originally there was a sesame seed in the middle, later a poppy seed, but nowadays no seed at all. The word comfit derives from the Portuguese confeito.»
- ↑ Популярні ласощі з Японії (укр.). DeBo. Архів оригіналу за 23 Січня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
- ↑ Constantine Vaporis (2012). Voices of Early Modern Japan: Contemporary Accounts of Daily Life. с. 99.
Even though the Portuguese were expelled from Japan in 1639, pan (bread), konpeito (a type of candy), tempura
- ↑ Shozo Ishizaka; Y. Kato; R. Takaki (1987). Science on form: proceedings of the First International Symposium (PDF). с. 4. Архів (PDF) оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 1 листопад 2018.
This candy was brought to Japan for the first time by a Portuguese missionary, Luis Frois, in 1569. It was among some presents to Nobunaga, the ruler of Japan of that time. The sugar candy was kept in a bottle of glass, and was called "confeitos" in Portuguese.
- ↑ Dorothy Blair (1973). A history of glass in Japan. Corning Museum of Glass. с. 159.
The Jesuit Father Luis Frois is said to have presented to Oda Nobunaga candles and a glass flask filled with kompeito (a kind of sugar candy); and to Ashikaga Yoshiaki, silk and a glass vessel with a broken handle.
- ↑ ..まずは、チャイコフスキーの「くるみ割り人形」から「金平糖の精の踊り」。, Shūkan Asahi, т. 106, 2001, с. 125
- ↑ Felice Fischer (2008). The art of Japanese craft: 1875 to the present. Philadelphia Museum of Art. с. 60.
Tokyo: Kunaicho, 2004. YoroJkobi no kobako: bonbonieru no ishobi (Celebratory miniature boxes: the decorative beauty of the bonboniere).
- ↑ 金平糖の作り方, Ebisudo-Seika, архів оригіналу за 16 грудень 2018, процитовано 1 листопад 2018
- ↑ Super Mario Wiki: Rock Candy. Архів оригіналу за 16 серпень 2018. Процитовано 1 листопад 2018.
- ↑ Spirited Away – Konpeito. Fictional Food (амер.). 2 липня 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
- Japanese candy — 金平糖 Konpeito [Архівовано 15 Листопада 2018 у Wayback Machine.]. PuniPuniJapan (англ.)
