Перейти до вмісту

Комуністична партія Великої Британії (1920)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Комуністична партія Великої Британії

Communist Party of Great Britain
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Ген. секретарNina Templed, Gordon McLennand, John Golland, Harry Pollittd, Rajani Palme Duttd, Harry Pollittd, John Ross Campbelld і Albert Inkpind Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування1920
Дата розпуску1991
Штаб-квартираЛондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
ІдеологіяКомунізм, марксизм
Кількість членів 15,570 (1938)[1],
56,000 (1942)[1],
60 000 (1943),
29 000 (1971)
Друкований орган«Comment», «Marxism Today»

Комуністична партія Великої Британії (англ. Communist Party of Great Britain) — політична партія Великої Британії, що дотримувалась комуністичної ідеології. Існувала з 1920 до 1991 року, будучи найбільшою з комуністичних партій та організацій країни.

Історія

[ред. | ред. код]

Партію було засновано 1920 року під безпосереднім впливом ідей Жовтневого перевороту й Комінтерну. Партія була організована невеликими заснованими раніше марксистськими партіями: Британською соціалістичною партією, Групою «Комуністична єдність», Соціалістичною лейбористською партією та Соціалістичним товариством Південного Вельсу. Завдяки наявності у БСП одного представника у палаті громад, КПВ одразу отримала представництво у британському парламенті. Першим головою партії став Артур Макманус. 1921 до КПВ влилась Комуністична партія (Британська секція Третього Інтернаціоналу) на чолі з Сильвією Панкгерст і шотландська Комуністична лейбористська партія. На парламентських виборах 1922 року комуністи здобули 2 місця у палаті громад.

У 1930-х роках, додержуючись лінії Комінтерну, КПВ брала активну участь в антифашистській боротьбі, зокрема, у вуличних сутичках з британськими фашистами. Під час виборів 1935 партії вдалось провести одного свого представника до Палати громад. У 19391941 роках британські комуністи активно агітували за якнайшвидше встановлення миру, мотивуючи це тим, що війна має характер імперіалістичної з обох сторін. За результатами виборів 1945 комуністи здобули ще одне місце у Палаті громад, але втратили представництво у парламенті після виборів 1950 року, після чого вже не мали його. 1951 було ухвалено програму «Британський шлях до соціалізму» (англ. Britain's Road to Socialism).

Понад 7 тисяч членів залишили лави партії після придушення Угорського повстання 1956 року, у відставку з посту генерального секретаря тоді пішов Гаррі Полліт[1].

У 1970-х — 1980-х роках було засновано кілька комуністичних партій, що конкурували, як марксистсько-ленінської, так і єврокомуністичної та троцькістської орієнтації. 1991 року КПВ остаточно розпалась, і керівництво партії на чолі з Ніною Темпл створило партію Демократичні ліві. У той же час, у Великій Британії існує безліч комуністичних партій (CPGB (ML)[en], CPGB (PCC)[en], CPB (ML)[en], CPB[en], NCPGB[en], RCG (UK)[en], RCPB (ML)[en]), а також Комуністичні партії Вельса (CPW) та Шотландії (CPS[en]) та Комуністична партія Ірландії[en], яка в тому числі діє й у Північній Ірландії.

Генеральні секретарі КПВ

[ред. | ред. код]

Результати парламентських виборів

[ред. | ред. код]

Відомі члени

[ред. | ред. код]

Партійні друковані органи, ЗМІ

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Rajani Palme Dutt : Biography. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 20 вересня 2014.
  2. а б Полліт був тимчасово усунутий від керівництва за підтримку оголошення війни Німеччині Великою Британією. 1941 року Полліт був відновлений на посаді через зміни міжнародної обстановки

Посилання

[ред. | ред. код]