Кон'югація (хімія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кон'югація (значення).

Наявність такої структурної особливості, коли кожна пара кратних зв'язків(подвійних чи потрійних) у поліненасиченій

молекулі розділені одним одинарним зв'язком.

Особливість взаємодії орбіталей, що означає альтернування між сильною і слабкою орбітальною взаємодією та приводить до відповідного альтернування резонансних інтегралів.
Тип електронної взаємодії в структурах молекулярних частинок з кратними зв'язками, що чергуються між собою, або з вакантними (B, Al), напіввакантними чи заповненими вільною парою електронів (O, S, N) р-орбіталями, в результаті чого спостерігається тенденція до вирівнювання зв'язків внаслідокперекривання сусідніх р-орбіталей атоміві утворення багато-центрових делокалізованих π-молекулярних орбіталей молекули.

Вживання терміна гетерокон'юґація (напр., у кон'югованих гетероциклах) IUPAC не рекомендує.

Див. також

Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.