Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів
Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів
	; Країни, що приєднались до конвенції
Абревіатура	CMR
Тип	конвенція
Підписано	9 травня 1956 року
Місце	Женева, Швейцарія
Підписанти	Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Республіка Польща, Швеція і Швейцарія
Сайт	невідомийhttps://treaties.un.org/Pages/Treaties.aspx?id=11&subid=A&lang=en, https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=XI-B-11&chapter=11&clang=_en, https://treaties.un.org/Pages/showDetails.aspx?objid=0800000280032fd3&clang=_en

Конве́нція про догові́р міжнаро́дного автомобі́льного переве́зення вантажі́в (КДПВ), фр. Convention relative au contrat de transport international de Marchandises par Route (CMR) — міжнародний багатосторонній договір, укладений 19 травня 1956 року в Женеві групою держав під егідою Комітету внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй (КВТ ЄЕК ООН).

Мета й зміст конвенції

Конвенція^[1] стандартизує умови, що регулюють договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, зокрема стосовно:

документів, які застосовуються під час такого перевезення;
відповідальності перевізника.

Конвенція визначає:

Сферу її застосування;
Осіб, що за них відповідає перевізник;
Процедури укладання і виконання договору перевезення, зокрема вимоги до вантажної накладної;
Межі відповідальності перевізника;
Питання, що стосуються претензій і позовів;
Положення, які стосуються перевезення, що здійснюється послідовно кількома перевізниками.

Членство України

Україна стала членом конвенції з 16 лютого 2007 року^[2].

При приєднанні до Конвенції Україна зробила застереження, що вона не вважає себе зобов'язаною статтею 47 цієї Конвенції, тобто, якщо між Україною і однією чи кількома іншими державами-членами Конвенції виникне будь-який спір щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, що сторони не можуть його вирішити шляхом переговорів чи в інший спосіб, то такий спір не може бути на запит будь-якої із заінтересованих держави-членів Конвенції переданий для вирішення до Міжнародного Суду ООН^[3].

Примітки

↑ Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Перевірено 2009-06-08.
↑ Список держав — членів КДПВ (англ.). [Архівовано 18 червня 2009 у Wayback Machine.] Перевірено 2009-06-08.
↑ Закон України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 1 серпня 2006 року N 57-V. Перевірено 2009-06-08.

Посилання

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від19 травня 1956 року // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу 1973 [Архівовано 31 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
http://www.unece.org/trans/conventn/legalinst.html [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Перевірено 2009-06-08.
Що таке накладна CMR [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Нормундс Круміньш, Калвіс Вітоліньш.

[1] Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Перевірено 2009-06-08.

[2] Список держав — членів КДПВ (англ.). [Архівовано 18 червня 2009 у Wayback Machine.] Перевірено 2009-06-08.

[3] Закон України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 1 серпня 2006 року N 57-V. Перевірено 2009-06-08.

[1]

[2]

[3]