Конгур
|
Конгур قوڭۇر تاغ | ||||
 | ||||
|
38°35′38.000000100392″ пн. ш. 75°18′48.000000098821″ сх. д. / 38.59389° пн. ш. 75.31333° сх. д. | ||||
| Країна |
 КНР | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Акто | |||
| Система | Памір | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 7649 м | |||
| Висота відносна | 3585 м | |||
| Ізоляція | 240 км | |||
| Перше сходження | 1981 р. | |||
  Конгур Конгур (Китайська Народна Республіка) | ||||
 | ||||
 Конгур у Вікісховищі | ||||
Конгур (Коңур Тағ — коричнева гора, кит. 公 格尔 山, Gōnggé'ěr Shān, монг. Хонгор Таг) — гірський масив в хребті Конгурмузтаг в Китайській частині Паміру, розташований на території Сіньцзян-Уйгурського автономного району. Вершини Конгур (7649 м), Конгуртюбе (7530 м) і Музтаг-Ата (7546 м) — найвищі піки хребта Конгурмузтаг.
Конгур розташований на північ від гори Музтаг-Ата і на північний схід від озера Каракуль. Через свою віддаленість масив не був відкритий європейцями до 1900 р. Однак після прокладання Каракорумського шосе, що з'єднує Пакистан і Китай, Конгур став більш доступним.
Перше сходження на Конгур здійснила британська експедиція під керівництвом Кріса Бонінгтона в 1981 р. Конгуртюбе був підкорений в 1956 році в рамках радянсько-китайської експедиції під керівництвом Є. О. Білецького. Ці вершини відстоять одна від одної на 10 км і розділені сідлом висотою 6750 м.
Вершина гори вкрита льодом. Північний схил Конгура живить центральну і східну гілки льодовика Караяйляк. З південного схилу Конгура стікає центральна гілка льодовика Чимгі, а лавини зі східної стіни вершини живлять північну гілку цього льодовика. Караяйляк і Чимгі не тільки найдовші на Китайському Памірі (їх довжина, відповідно, 18,3 км і 21,3 км), але мають, також, найнижчі язики (2750 і 3080 м). Обидва льодовики мають протяжні порослі травою кишені берегових морен. По цих кишенях прокладено стежки, що з'єднують пасовища, тут вельми часто зустрічаються юрти пастухів.
Схили Конгура переважно оголені, в нижньому поясі по ущелинах з півночі і південного сходу від вершини мається чагарникова рослинність: гірський ялівець (Арча), карагана гриваста, обліпиха.
- Конгур [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.] — Mountain.RU
- Конгур [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] в Енциклопедії живих пригод
- А. Лебедєв. Конгур. Історія гори і не тільки російська … (2010)