Кондира Павло Андрійович

Павло Андрійович Кондира
Народився	25 лютого 1920(1920-02-25) Руликів (тепер Київська область)
Помер	20 лютого 1986(1986-02-20) (65 років) Київ
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	сержант
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Павло Андрійович Кондира (25 лютого 1920, Руликів — 20 лютого 1986, Київ) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир кулеметного розрахунку 12-ї гвардійської танкової бригади 4-го гвардійського танкового корпусу 38-ї армії 1-го Українського фронту, гвардії сержант.

Біографія

Народився 25 лютого 1920 року в селі Руликові (тепер Васильківського району Київської області) в сім'ї селянина. Українець. Член КПРС з 1968 року. Закінчив початкову школу. Працював слюсарем на залізничній станції Київ-Пасажирський.

У період окупації України фашистськими загарбниками брав участь у боях у складі партизанського загону. Після відвоювання Київської області в листопаді 1943 року призваний до лав Червоної Армії. У боях радянсько-німецької війни з січня 1944 року. Воював на 1-му Українському і 4-му Українському фронтах. Відвойовував Західну Україну, звільняв Польщу, Чехословаччину.

23—24 жовтня 1944 року гвардії сержант П. А. Кондира у складі ударного загону в боях за висоту в районі населеного пункту Нижня Писана за 8 кілометрів на південний захід від Дукельського перевалу в Чехословаччині особисто знищив близько 80 гітлерівців і придушив 4 кулеметні точки. 24 жовтня 1944 року був тяжко поранений.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в боях на Дукельському перевалі, за оволодіння висотою 536,0 і селом Нижня Писана гвардії сержантові Павлу Андрійовичу Кондирі присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 9000).

Могила Павла Кондири

У 1945 році після лікування демобілізувався. Працював механіком-бригадиром вагонної дільниці Південно-Західної залізниці. Жив у Києві. Помер 20 лютого 1986 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди, звання

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Почесний залізничник СРСР. Почесний громадянин міста Василькова Київської області.

Література

• Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987