Перейти до вмісту

Кондукт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Конду́кт (пізньолат conductus) — середньовічна пісня латинською мовою, в основному на духовну (християнську) тему. Термін зустрічається в нотних рукописах і музично-теоретичних трактатах переважно французького походження, в XII–XIV століттях.

Кондукт функціонував як спів під час літургійних процесій на Різдво і під час інших церковних свят, зокрема міг входити у структуру літургійної драми. Ранні кондукти — одноголосні, написані у строфічній формі (іноді з рефреном), вірші характеризуються римованою силабікою або силаботонікою, спосіб розспіву — силабічний.

Вершина жанру — багатоголосні (до чотирьох голосів, переважно дво-і три-) кондукти в старовинному гомофонному складі, створені в школі Нотр-Дам (автором ряду кондукт вважається Перотин). Розвинені кондукти відрізняються різноманітністю тематики (полемічні, сатиричні, плачі за покійним, на певний випадок); крім традиційного силабічного розспіву зустрічаються протяжні мелізми (особливо на передостанньому і останньому складах тексту), ускладнюється форма.

Інтерес до кондукту згас до середини XIII століття, ймовірно, у зв'язку з бурхливим розвитком конкуруючого жанру — мотету. Останні яскраві зразки багатоголосих кондуктів — у поетико-музичному збірнику «Роман про Фовеля», складеного близько 1316. Розшифровка кондуктів, написаних здебільшого до виникнення модальної нотації, представляє значні труднощі з точки зору кореляції віршованого і музичного метру. Популярні зразки кондуктів: анонімні «Redit aetas aurea», «Verbum patris humanatur», кондукт Перотина «Beata viscera».

Література

[ред. | ред. код]
  • The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. ISBN 1-56159-174-2
  • Sanders E.H. Conductus and modal rhythm // Journal of the American Musicological Society, XXXVIII (1985).
  • Gillingham B. A new etiology and etymology for the conductus // Musical Quarterly, LXXV (1991).
  • Page C. Latin poetry and conductus rhythm in medieval France. London, 1997.
  • Knapp J. Conductus // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. London, New York, 2001.
  • Gossen N. Musik in Texten, Texte in Musik: der poetische Text als Herausforderung an die Interpreten der Musik des Mittelalters // Basler Jahrbuch für historische Musikpraxis. Winterthur/Schweiz: Amadeus, 2006.

Дискографія

[ред. | ред. код]