Конкурс молодих вчених Європейського Союзу
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/50/All_the_winners_of_the_2017_EUCYS_Awards_%2837335645260%29.jpg/220px-All_the_winners_of_the_2017_EUCYS_Awards_%2837335645260%29.jpg)
Конкурс молодих вчених Європейського Союзу - науковий конкурс, організований Європейським Союзом. Він звітує перед Європейською дослідницькою комісією. Конкурс має на меті сприяти обміну між молодими вченими. Він проводиться щорічно і відкритий для обраних переможців національних наукових конкурсів, таких як Конкурс-захист наукових робіт Малої академії наук України (Україна), Jugend forscht (Німеччина), Jugend Innovativ (Австрія) або Krajowy Fundusz na rzecz Dzieci (Польща)
Конкурс був заснований у 1989 році. З 1968 по 1988 роки компанія Philips щорічно організовувала конкурс молодих вчених ( Європейський конкурс Philips для молодих вчених і винахідників ). [1]
Ідея цього конкурсу походить від Кеса Нійсена, який працював у зв’язках з громадськістю у Philips в Ейндховені та відповідав за конкурс у часи керівництва Philips.
Після того, як Philips у 1968 році спочатку проводив конкурс, обмежений країнами Бенілюксу, з наступного року його поширили на більшість західноєвропейських країн. Часом брали участь також окремі неєвропейські країни. Європейський фінал проводився виключно в Evoluon в Ейндховені до 1972 року, а потім ще чотири рази. Іншими містами, які приймали фінали, були Лондон (1973), Ахен (1974), Мадрид (1976), Париж (1977, 1987), Осло (1979, 1986), Амстердам (1980), Брюссель (1981, 1988), Копенгаген (1983). ) і Барселона (1985). Загалом 746 молодих вчених взяли участь у 19 міжнародних фінальних раундах конкурсу, організованого Philips, із яких 121 отримав першу премію (нагороду). З них по 14 прибули з Федеративної Республіки Німеччини, Франції та Іспанії, по 13 з Великої Британії та Швейцарії, вісім з Данії, по п’ять з Норвегії та Швеції та два з Фінляндії. [2]
Україна доєдналася до цього конкурсу 1994 року та традиційно її представляли двоє команд (або учасників) кожен рік. Станом на 2016, від України взяли участь 23 учасники, з яких 4 команди отримали призи: 3 бронзових місця (1995, 2000) та спеціальний приз (2012). 2020 року Україна вперше отримала золоту медаль завдяки Іллі Наливайко та його роботі "Властивості можливих контрприкладів другої сусідської кон'єктури Сеймура" у секції "Математика. [3] 2022 року Україну представляли Олег Іванків у секції "Інженерія" та Нікіта Арский у секції "Математика", перший зміг здобути спеціальний приз Young bright minds Award (Founding partners award). [4]
Рік | Країна проведення | Перші місця | Учасники з України, їх проєкти та секції |
---|---|---|---|
1989 | Брюссель, ![]() |
(6) Mogens Markussen ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |
1990 | Копенгаген, ![]() |
(6) Paul Vauterin / Bruno Callens ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |
1991 | Цюрих, ![]() |
(7) Robert Nitzschmann ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |
1992 | Севілья, ![]() |
(6) Hendrik Küpper / Frithjof Küpper / Martin Spiller ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |
1993 | Берлін, ![]() |
(6) Heinrik Mouritsen ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |
1994 | Люксембург, ![]() |
(6) Oliver Krüger ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |
1995 | Ньюкасл-апон-Тайн, ![]() |
(3) Sven Siegle ![]() ![]() ![]() | |
1996 | Гельсінкі, ![]() |
(3) Tobias Kippenberg ![]() ![]() ![]() | |
1997 | Мілан, ![]() |
(3) Eike Hübner ![]() ![]() ![]() | |
1998 | Порту, ![]() |
(3) Gabor Bernath ![]() ![]() ![]() | |
1999 | Салоніки, ![]() |
(3) Sarah Flannery ![]() ![]() ![]() | |
2000 | Амстердам, ![]() |
(3) Grzegorz Niedźwiedzki ![]() ![]() ![]() | |
2001 | Берген, ![]() |
(3) Thomas Aumeyr / Thomas Morocutti ![]() ![]() ![]() | |
2002 | Відень, ![]() |
(3) Pawel Piotrowski ![]() ![]() ![]() | |
2003 | Будапешт, ![]() |
(3) Jana Ivanidze ![]() ![]() ![]() | |
2004 | Дублін, ![]() |
(3) Gerhard Schoeny / Martin Knoebel / Floreian Groessbacher ![]() ![]() ![]() | |
2005 | Москва, ![]() |
(3) Igor Gotlibovitch / Renate Landig ![]() ![]() ![]() | |
2006 | Стокгольм, ![]() |
(3) Michael Kaiser / Johannes Kienl ![]() ![]() ![]() | |
2007 | Валенсія, ![]() |
(3) Florian Ostermaier / Henrike Wilms ![]() ![]() ![]() | |
2008 | Копенгаген, ![]() |
(3) Magdalena Bojarska ![]() ![]() ![]() | |
2009 | Париж, ![]() |
(3) Aleksander Kubica / Wiktor Pilewski ![]() ![]() ![]() | |
2010 | Лісабон, ![]() |
(3) Miroslav Rapčák / David Pěgřímek ![]() ![]() ![]() | |
2011 | Гельсінкі, ![]() |
(3) Alexander Amini ![]() ![]() ![]() | |
2012 | Братислава, ![]() |
(3) Mark James Kelly / Eric Doyle ![]() ![]() ![]() | |
2013 | Прага, ![]() |
(3) Perttu Pölönen ![]() ![]() ![]() | |
2014 | Варшава, ![]() |
(3) João Pedro Estácio Gaspar Gonçalves de Araújo ![]() ![]() ![]() | |
2015 | Мілан, ![]() |
(3) Sanath Kumar Devalapurkar ![]() ![]() ![]() | |
2016 | Брюссель, ![]() |
(3) Ane Espeseth / Torstein Vik ![]() ![]() ![]() | |
2017 | Таллінн, ![]() |
(3) Karina Movsesjan ![]() ![]() ![]() |
Микола Веремчук (Дослідження розподілу густини в газах за допомогою фотографій Шлірена, Фізика), Яна Жабура (Покращення можливостей робота Delta, Інженерія) |
2018 | Дублін, ![]() |
(3) Adrian Fleck та Anna Amelie Fleck ![]() ![]() ![]() | |
2019 | Софія, ![]() |
(4) Адам Келлі ![]() ![]() ![]() ![]() |
Олександр Дзюняк (Ортодіагональні чотирикутники, Математика), Ігор Тархан (Розширення області застосування та параметрів маятника Ейрі для отримання кривих Ліссажу, Фізика) |
2020[5] | Саламанка, ![]() |
(2) Ферідун Балабан ![]() ![]() |
Яна Головацька (Пружина на основі кільцевого магніту, Фізика), Ірина Бобкова (Android додаток з функцією автоматичного видалення рухомих об'єктів, Комп'ютерні науки) |
2021[3] | Саламанка, ![]() |
(4) Марік Мюллер ![]() ![]() ![]() ![]() |
Ілля Наливайко (Властивості можливих контрприкладів другої сусідської кон'єктури Сеймура, Математика), Дмитро Захаров (Моделювання поширення світла в оптично неоднорідному середовищі) |
2022 | Лейден, ![]() |
(4) Адітья Кумар та Адітья Джоші ![]() ![]() ![]() ![]() |
Іванків Олег (Розробка новітньої зарядної станції "Aker", Інженерія), Нікіта Арский (Числа, суми і добутки дільників цілого додаткового числа, Математика) |
- Офіційний сайт Європейської комісії
- 17-й конкурс ЄС, Москва
- 18-й конкурс ЄС, Стокгольм
- 19-й конкурс ЄС, Валенсія
- 21-й конкурс ЄС, Париж
- 23-й конкурс ЄС, Гельсінкі
- 24-й конкурс, Братислава
- 25-й конкурс, Прага
- 29-й конкурс, Таллінн
- 30-й конкурс, Дублін
- 31-й конкурс, Софія
- ↑ Anzeige in: Der Spiegel, Heft 40, 1. Oktober 1973, S. 151 (online)
- ↑ Webarchiv der Seite zum 30-jährigen Jubiläum des norwegischen Wettbewerbs (Konkurransens 30 første år) (Memento vom 6. März 2004 im Internet Archive)
- ↑ а б Переможці EUCYS 2021 SALAMANCA. 19. September 2021.
- ↑ Переможці EUCYS 2022 LEIDEN. 19. September 2022 (PDF).
- ↑ Переможці EUCYS 2020 SALAMANCA. 19. September 2021.