Перейти до вмісту

Коновалов Дмитро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коновалов Дмитро Петрович
Коновалов Дмитрий Петрович
Народився10 (22) березня 1856(1856-03-22)
село Іванівці Єкатеринославської губернії (зараз Дніпропетровська область)
Помер6 січня 1928(1928-01-06) (71 рік)
Ленінград
ПохованняНоводівочий цвинтар (Санкт-Петербург) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія, РРФСР, СРСР СРСР
Діяльністьхімік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзький Гірничий інститут, Санкт-Петербурзький державний університет
Галузьхімія, метрологія, фізична хімія
ЗакладСанкт-Петербурзький Імператорський університет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняакадемік
Науковий керівникО. М. Бутлеров, Д. І. Менделеєв
ВчителіМенделєєв Дмитро Іванович і Бутлеров Олександр Михайлович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніЄ. В. Бірон, М. С. Вревский, О. О. Байков, В. І. Вернадський, І. І. Жуков, В. Я. Курбатов
Аспіранти, докторантиЖуковський Григорій Юлійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:створенням Законів Коновалова

Дмитро Петрович Конова́лов (10 (22) березня 1856(18560322) — 6 січня 1928) — російський, радянський науковець. Працював в галузях: хімія, метрологія, фізична хімія, термохімія, калориметрія, здійснив великий вплив на розвиток хімічної науки в цілому, — на становлення і розвиток промисловості в Росії, є одним з основоположників вчення про розчини, хімічної термодинаміки, суспільний і державний діяч, дійсний член АН СРСР (1923).

Вклад у науку

[ред. | ред. код]

Наукова діяльність Д. П. Коновалова надзвичайно багатогранна. Йому належать численні дослідження в галузі фізичної хімії, органічної хімії, технічної хімії, метрології. Однак центральне місце в науковій творчості Д. П. Коновалова все-таки займають його роботи по різним питанням саме фізичної хімії. Досягнення науковця в цій галузі складають основне ядро його наукової спадщини — тут круг його інтересів дуже широкий: дослідження Д. П. Коновалова відносяться до таких найважливіших її розділів як теорія розчинів, хімічна рівновага, хімічна кінетика і каталіз та ін.

Література

[ред. | ред. код]
  • Сторонкин А. В. Д. П. Коновалов — выдающийся русский физикохимик (К 25-летию со дня смерти). Вестник ЛГУ. 1954. № 2. С.53 (рос.)
  • Соловьев Ю. И., Кипнис А. Я. Дмитрий Петрович Коновалов. 1856—1929. — М. 1964 (рос.)


  1. Бубырева В. А., Гельтман Д. В. В.Л. Комаров и Санкт-Петербургский университет, Vladimir L. Komarov and St. Petersburg University // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 4. — С. 68–94. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24411/2076-8176-2020-14004
  2. «Тюремная автобиография» Николая Александровича Максимова, The “Prison Autobiography” by Nikolay Alexandrovich Maximov // Историко-биологические исследования — 2016. — Т. 8, вып. 4. — С. 69–89. — ISSN 2076-8176; 2500-1221