Коновалов Сергій Борисович

Сергій Коновалов
Сергій Коновалов
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Борисович Коновалов
Народження	1 березня 1972(1972-03-01) (52 роки)
	Полтава, УРСР
Зріст	180 см
Вага	72 кг
Громадянство	Україна
Позиція	атакувальний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1990–1994 1994–2003 1996–1997 2001 2002 2002–2006 2004 2004 2004 2006	/ «Дніпро» «Динамо» К →  «Пхохан Стілерс» →  «Дніпро» →  «Бейтар» Є «Арсенал» К →  «Борисфен» →  «Борекс-Борисфен» →  «Циндао Бейлейт» «Інтер» Б	108 (29) 63 (12) 52 (14) 4 (0) 27 (1) 40 (8) 7 (0) 1 (0) 6 (1) 7 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1993—2003	Україна	22 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2013–2014 «Севастополь» (в. о.)
Звання, нагороди
Звання	Майстер спорту України міжнародного класу
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Сергі́й Бори́сович Конова́лов (* 1 березня 1972, Полтава) — колишній український футболіст і тренер. На початку кар'єри нападник, згодом — атакуючий півзахисник низки українських та іноземних футбольних клубів. Гравець національної збірної України. Майстер спорту СРСР (1991), Майстер спорту України міжнародного класу (1999).

Клубна кар'єра

Ранні роки

Вихованець ДЮСШ Полтава та Дніпропетровського спортінтернату, перший тренер: А.Я. Вишневецький.

Виступи в Україні

Розпочав грати за «Дніпро». Дебютував в радянській вищій лізі у 18 років, змінивши Жидкова в матчі проти московського «Спартака» 26 липня 1990 року (0:2). До розвалу СРСР встиг зіграти в чемпіонаті СРСР більше десятка матчів. У першому ж незалежному українському чемпіонаті «Дніпро» взяло бронзу, а в наступному сезоні до останнього боролася з «Динамо», лише за додатковими показниками поступившись гранду чемпіонство. Прогрес дніпрян не залишився непоміченим, а тривале безгрошів'я не дозволили дніпропетровському клубу знайти фінансові стимули для лідерів. І незабаром з «Дніпра» гравці почали масово переходити до «Динамо», перейшли Михайленко, Беженар, Максимов, Похлєбаєв та тренер Микола Павлов. Також до Києва перебрався і Коновалов.

Дніпровська п'ятірка та Микола Петрович допомогли «Динамо» взяти чергове золото, а влітку 1995 року кияни пробилися в груповий етап Ліги чемпіонів, який завершився «шубною справою» з відлученням від єврокубків.

«Пхохан Стілерс»

У травні 1996 рок, до Києва приїхав відомий футбольний агент Володимир Абрамов і, погодивши питання трансферу з керівництвом київського «Динамо», запропонував Сергію з'їздити на перегляд в Корею. Умови угоди на той період були дуже привабливими у фінансовому плані, як для нього, так і для клубу. Корейський клуб ПОСКО не пошкодував 600 тисяч доларів за оренду на 2 роки. Сам Коновалов отримав зарплату в 7 тисяч доларів на місяць, а також хороші преміальні.

Молодий головний тренер ПОСКО, легенда клубу Пак Сунь-Хва, покладав на «Конолу», як називали там українця, великі надії. В період перебування українця в Похані клубу вдалося стати найкращим в Азії, а сам Сергій видав прекрасний сезон 1997 року, завоювавши «бронзовий бутс» в суперечці найкращих бомбардирів ліги. Під керівництвом Пака вони взяли кубок країни, двічі входили в число медалістів чемпіонату, який проводиться за складною багатоступеневою системою, а потім заявили про себе і в Європі.

1997 року команда з Поха пройшла сильних суперників з Японії, Ірану і у фіналі Кубка азіатських чемпіонів перемогла земляків «Соннам Ільхва Чхонма» 2:1. А на наступний рік ПОСКО, яке змінило назву на «Пхохан Стілерс», успішно захистили титул, знову вигравши звання найкращої команди Азії. Гол Коновалова у ворота «Далян Ванда» допоміг корейцям випередити китайців та виграти свою групу (у Поха 8 забитих м'ячів, У Даляна один менше), а у фінальному матчі з цим же суперником «Сталеварам» вдається виграти серію пенальті.

На хвилі інтересу корейців до українських футболістів (в ту пору в лізі грали Савченко, Парахневич, Скаченко, Сидельников) Коновалову пропонували залишитися в К-Лізі, але він вирішив повернутися в Україну. Але повернутися назад просто так не вдалося: у Коновалова діяв орендний договір, і корейці не хотіли відпускати гравця. Незважаючи на два континентальних титулу, період перебування Коновалова в Азії був дещо затьмарений навколофутбольними факторами. Він багато лікувався через травми, а коли заграв та потрапив на очі Валерію Лобановському, який одразу ж захотів його повернути. Мало не виник скандал навколо його трансферних документів (корейці навіть погрожували подавати до суду, як у випадку зі Скаченко). Як писав відомий агент Совінтерспорта Абрамов, ситуацію вдалося розрулити лише за допомогою корейської федерації і Сергій таки повернувся до Києва.

Сергій Коновалов у 2009 році

Повернення в «Динамо»

У Києві 26-річний Коновалов став необхідним посиленням найближчого резерву. Незважаючи на те, що місця в основі він так і не завоював і по півсезону проводив у другій команді, для Лобановського він був важливим гравцем, адже в будь-який момент міг підмінити когось із лідерів групи атаки. За два сезони, протягом яких кияни незмінно виходили з групи Ліги чемпіонів, Сергій награв 9 єврокубкових матчів. Повернувся після 3-річної відсутності в збірну, якій допоміг в міру можливостей у відборі до Євро-2000. А міг би зробити ще більше, але напередодні вильоту до Андорри на матч збірної знову травмувався, через що пропустив багато часу в зоряному для Динамо сезоні 1998/99.

Виступи в орендах

2001 року відбулося повернення Коновалова у Дніпро на правах оренди, проте через травми 29-річний гравець зіграв всього 4 матчі в чемпіонаті, в якому дніпропетровці під керівництвом Федоренка після завоювали «бронзу».

Не отримавши шансів на основу, Сергій відправився до Єрусалиму, де разом із земляком Михайленком провів повний сезон у «Бейтарі», допомігши команді врятуватися від вильоту, фінішувавши на 10-му місці.

«Арсенал»

Влітку 2002 року Віталій Грозному запросив Сергія в київський «Арсенал», який викупив контракт гравця у Динамо. Початок сезону 2002/03 був дуже вдалим длч «канонірів». Команда розпочала сезон з нульової нічиєї з чемпіоном країни «Шахтарем», а потім виграла 8 матчів поспіль, в яких Коновалов відзначився сімома голами. Капітан та лідер вів гру своєї команди, а сам забивав голи на будь-який смак, правда, провести сезон на одному диханні Сергію не допомогли всі ті ж травми. На початку 2003-го він провів свій останній матч за збірну проти Туреччини, потім осів у запасі «Арсеналу».

Для повернення форми Сергія було віддано в оренду до новачка вищої ліги «Борисфен», а після повернення з бориспільської оренди виступав за китайський клуб «Циндао Бейлейт». Команда, де грав ще один киянин Головко, фінішувала на низькому 11-м місці, і Коновалов повернувся додому, провівши ще два сезони в Арсеналі.

Завершення кар'єри

Після закінчення контракту з киянами 34-річний ветеран ще спробував себе в бакинському «Інтері», де і завершив 2006 року професійну кар'єру. Але розлучатися з футболом Коновалов не став, після багато грав за ветеранів, а в гореницькому «Ірпені» став капітаном та допоміг команді з Київщини завоювати аматорський Кубок України 2008 року.

Виступи за збірну

Викликався до молодіжної збірної СРСР, у складі якої відіграв усі п'ять матчів фінальної частини молодіжного чемпіонату світу 1991 року, відзначившись забитим голом на груповому етапі та виборовши разом з командою бронзові медалі змагання.

У складі національної збірної України дебютував 27 квітня 1993 року у товариській зустрічі проти збірної Ізраїлю (нічия 1:1), у якій відзначився забитим голом. Усього протягом 1993–2003 років за головну команду України зіграв 22 матчі, забив 3 голи.

Голи Сергія Коновалова у складі національної збірної України

#	Дата	Місце	Противник	Рахунок	Результат	Змагання
1.	27 квітня 1993	Одеса, Україна	Ізраїль	1-1	нічия	товариська
2.	13 листопада 1994	Київ, Україна	Естонія	3-0	перемога	відбір до ЧЄ 1996
3.	20 березня 1999	Тбілісі, Грузія	Грузія	0-1	перемога	товариська

Гол Сергія Коновалова, забитий на 30-й хвилині матчу кваліфікаційного раунду Чемпіонату Європи 1996 проти збірної Естонії 13 листопада 1994 року, став першим голом національної збірної України в офіційних матчах.

Тренерська кар'єра

Наприкінці липня 2011 року погодився на пропозицію головного тренера ФК «Севастополь» Олександра Рябоконя стати його асистентом. В подальшому працював у штабі «моряків» і з наступними тренерами Олегом Кононовим та Геннадієм Орбу, а після звільнення останнього, 27 листопада 2013 року, Коновалов став виконувачем обов'язків головного тренера. Першим матчем на посаді виконувача обов'язків стала домашня гра проти рідного «Динамо», яка завершилася поразкою «моряків» 1:2.

З 2015 - 2016 роки: помічник головного тренера "Нафтовик" Охтирка.

2017 рік: помічник головного тренера фк "Полтава" Полтава.

2018 - 2019 роки: фк "Полісся" Житомир.

Досягнення

• Володар Кубка азіатських чемпіонів (2) : 1997, 1998
• Чемпіон України (5) : 1995, 1996, 1999, 2000, 2001
• Володар Кубка України: 1996
• Срібний призер чемпіонату України: 1992/93
• Срібний призер чемпіонату Кореї: 1996/97
• Бронзовий призер чемпіонату України: 1992, 1994/95
• Бронзовий призер чемпіонату Кореї: 1997/98
• Бронзовий призер юніорського чемпіонату Світу: 1991
• Півфіналіст Ліги чемпіонів УЄФА: 1999
• Володар «Бронзової бутси» чемпіонату Кореї: 1997

Цікаві факти

• Під час проведення фінальної частини європейського чемпіонату, залучався експертом на портал інформаційного агентства «Спорт України» для коментарів щодо проведених матчів за участю збірної України.
• Через те, що прізвище футболіста не поміщалось в чотири ієрогліфи, футболіста за часів виступів в Кореї називали «Конол».
• Одружений. Двоє дітей : Микита Коновалов, Соня Коновалова. Дружина - Маріна Олексіївна.

Література

• Хохлюк В. Бомбардири України. — Ровеньки : «РМТ», 2011. — ISBN 978-966-534-344-8.
• Хохлюк В. Голеадори. — Луганськ : «Максим», 2012. — ISBN 978-966-158-934-5.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль гравця на порталі «National Football Teams» [Архівовано 3 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• «Признанный Азией» [Архівовано 29 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті «football.ua» (рос.)