Конота каньйонова
| Конота каньйонова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psarocolius atrovirens (Lafresnaye & D'Orbigny, 1838) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cassicus atrovirens | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коно́та каньйонова[2] (Psarocolius atrovirens) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в Перу і Болівії[4].
Довжина самців становить 42 см, самиць 33 см. Забарвлення переважно темно-коричнювато-зелене або чорнувато-зелене, надхвістя і гузка у них рудувато-коричневі. Щоки жовті, крайні стернові пера жовті. Дзьоб зеленувато-білий, райдужки карі або блакитні.
Каньйонові коноти мешкають на східних схилах Анд в Перу (на південь від Уануко) і в Болівії (Санта-Крус). Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах та на узліссях, зустрічаються на висоті від 800 до 2600 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, дрібними хребетними, плодами і нектаром. Сезон розмноження триває з жовтня по грудень. Каньйонові коноти гніздяться невеликими колоніями.
- ↑ BirdLife International (2016). Psarocolius atrovirens: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Guy, Tudor (1989). The Birds of South America: Volume 1: The Oscine Passerines. University of Texas Press. с. 20. ISBN 978-0-292-70756-6.
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |